Дня 27 н. ст. мая відбуло ся в Ряшеві в сали "Сокола" віче селяньске і випало дуже поважно. Зібрало ся до тисяч селян і троха селянок. [Комісар збороняв женщинам вступу до салї, а від селян зажадав, щоби всї повідкладали палицї.] Наради тревали від години 2-ої до 7-ої. Нарадам проводив ряшівскій адвокат Малєц а в єго заступстві селянин-посол Стренк. На віче явилось також много людей з интеліґенції ряшівскої [не так, як в Кракові, де на віче селяньске интеліґенція майже зовсїм не показала ся].
Реферати на сїм вічу держали: І. Стапиньскій о парцеляції, о еміґрації селян і о реформі податковій, сел. І. Ґенсьор о сполученю обшарів двірских з громадами, сел. Тома Шаєр о реформі виборчій і т. д. На вічу промовляли також селяне і посли д-р Мідович з Пільзненьского і Єнджейович з Наська [до сих послів зібрані віднеслись з великою резервою].
Віче приняло такі резолюції:
В справі реформи виборчої:
"Зваживши, що теперішний закон виборчій противить ся праву Божому і духови законів конституційних, бо обчислений єсть на користь одних верств з кривдою міліонів люду позбавленого права виборчого; дальше, що при теперішнім законї виборчім репрезентація краю [т. є посли як в соймі так і в радї державної] не єсть властиво репрезентацією, бо в переважнім числї не відповідає воли люду; що теперішна система виборча замість будити почутє горожаньских обовязків серед мас людности служить за средство для амбітних одиниць до деморалізації і торгу; зваживши, що тим всїм хибам зарадити може виключно заведенє загального безпосередного тайного голосованя, — зібрані на вічу селяне заявляють ся за реформою виборчою поки-що в напрямі заведеня права безпосередного загального голосованя для всїх повнолїтних горожан.
Колу польскому і соймови краєвому за перехід до порядку дневного над волею люду, виражену сотками петицій і заосмотрену тисячами підписів, зібрані висказують своє найглубше сожалїнє."
В справі реформи громадскої:
"Подїл громади на обшар двірскій а на громаду виходить на зло громадї а потягає за собою несправедливий розклад тягарів всякого рода і єсть взагалї суспільно хибний. А що зарадити тому може єдино сполученє обшарів двірских з громадами по мисли внесеня посла Поточка, длятого ми зібрані на вічу в Ряшеві селяне повітів ряшівского, ропчицкого, кольбушівского, ланьцутского і яслиского, ухвалюємо підпирати сю справу всякими правно прислугуючими нам способами. Тим послам, котрі тому сполученю противні, відмовляємо довірія. Вояки арґументи против такого сполученя уважаємо за простий викрут і вводженє в заблуд несвідомих справи. При виборах на другій рік всїм таким кандидатам, котрі рішучо за тим не заявлять ся, безусловно нїодин селянин не може віддати свого голосу. Зрівнанє тягарів шкільних уже через ухвалу сполученя обшарів двірских з громадами було би було полагоджене, отже зрівнанєм тим ми зовсїм не вдоволяємо ся і уважаємо се за проволїканє справи.
Внесеня Рутовского о громадах окружних і Пілята о громадах збірних узнаємо за шкідні, евентуальне ухваленє их сталось би новим тягаром — длятого внесеням тим ми рішучо противні."
В справі реформи податкової:
"Зваживши, що теперішний спосіб оподаткованя єсть перестарілий і не відповідає засадї справедливости; що наполовинні зміни, як н. пр. тепер правительством проєктована, не полагодять справи так, як треба, а тілько цїлковита реформа закона в напрямі одного єдиного проґресивного податку від доходу відповідає засадї справедливого розкладу тягарів публичних — зібрані взивають послів польских в радї державній, щоби зажадала заведеня такого податку яко єдино відповідаючого засадї справедливости."
В справі реґуляції рік:
"Позаяк вина за те, що реґуляція рік доси не переведена а через се край наш рік-річно буває наражений на ненагородимі страти, спадає в першім рядї на недбале трактованє тої справи послами польскими в радї державній, котрі не перестають підпирати правительства; позаяк торічне знищенє повінью наказує нам сю справу як найенерґічнійше повести, — зібрані, висказуючи колу польскому сожалїнє, взивають єго заразом, щоби зволило справу сю трактувати більше на правду."
В справі кредиту селяньского:
"Зваживши, що переважна часть инструкцій фінансових не відповідає своїй задачи, а каси щадничі не є в силї заспокоїти потреб людности селяньскої і єсть их за мало, а в наслїдок того велике число селян мусить зажичуватись у лихварів на високій процент і що до управильненя тої справи обовязана єсть репрезентація краю а дотичні жаданя не діждали ся полагодженя, — зібрані взивають сойм, щоби справи тої вже не відкладав а на найблизшій сесії полагодив єї: а) через утворенє фонду в банку краєвім на дрібні позички селяньскі на такій самий процент як их удїлює тепер більшим властителям; б) через удїлюванє помочи касам щадничим, де того треба; в) через підпору і пропаґанду кас Райфайзена".
В справі парцеляції: "Зважавши, що способом заради против дальшого роздрібнюваня грунтів селяньских а що-раз більшої зубожілости дрібних господарств може бути законно управильнена і предпринята коштом краю парцеляція більших обшарів і що реформи проєктовані правительством не відповідають дїйстній потребі люду і интенціям малої власности, — зібрані просять сойм краєвий, щоби справою тою на найблизшій сесії заняв ся і по мисли внесеня посла Поточка творячи віддїл парцеляційний при банку краєвім, предприняв таку парцеляцію і творенє середних господарств селяньских в як найкористнїйших услівіях."
В справі управильненя зарібку і еміґрації:
"Зваживши, що через брак всякої орґанізації еміґруючих за зарібком, чи то до сусїдних країв чи до Америки, людність змушена до еміґрованя єсть наражена на найрізнїйші прикрости і на визиск аґентів еміґраційних; що управильненє тої справи єсть обовязком сойму — зібрані жадають від него:
1) Заложеня при видїлї краєвім бюра информаційного, котрого обовязком було би удержувати стало евіденцію що-до условій працї і платнї в місци потреби робітників. Бюро се було би обовязане информувати о тім так зголошуючих ся просто запитанє, як і цїлу людність краю за посередництвом рад повітових.
2) Бюро се буде обовязане занятись орґанізацією помочи і опіки над еміґруючими по за границї краю.
3) Цїлію усуненя суперечних з законом і з основними правилами конституційними утруднень при видаваню пашпортів властями адміністраційними зволить сойм віднести ся до правительственної репрезентацій краю, щоби тая переступленя підвластних собі орґанів строго карала і взагалї властивою дорогою старала ся их усунути. Взагалї зволить сойм зарядити все те, що може причинитись до користнїйшого заробкованя глядаючим працї."
Вкінци нотуємо, що в справі вистави краєвої віче візвало ради повітові, щоби они устроювали громадні подорожи селян на виставу краєву, евентуально давали безпроцентові позички селянам на дорогу і займали ся селянами в часї подорожи і в часї побуту селян у Львові.
Дѣло
29.05.1894