Вистава азійска отворена в суботу перед полуднем будить загальне заинтересованє. Кн. Павло Сапіга зібрав підчас своїх подорожей найрізнороднїйші предмети, дотикаючі культури народів всхідної Азії. Суть там богаті тканини, убори і збруї, оружє, обстава мешкань, знаряди і посудина мешканцїв Хин, Япана і островів Лію Кию. Особливо відзначують ся з ручного промислу богаті тканини, на котрих зображено реліґійні віруваня різних народів далекого Всходу, дальше прегарні вироби з ляку, порцеляни, майолікові і керамічні. Між иншими суть там оріґінальні черевички, не більші як у нас уживають ся для трилїтних дїтей а в Хинах, як каже кн. Сапіга, носять их дорослі женщини. Интересні також образи историчного та реліґійного змісту, як рівнож і статуї та різьби, з котрих найгарнїйша єсть статуя Будди, характеристична спокійними чертами лиця. Всї ті вироби відзначують ся солідностію і мають не одну висшість над фабричними виробами европейскими.
Зміна власности. Маєтність Дарів в Сяніцкім купив сими днями від Тененбавмів бурмістр Буківска Шапс Міллєр.
Намірене самоубійство. Тадей В., кандидат нотаріяльний, хотїв вчера о 1 год. по полудни в своїм мешканю при улици Боймів, відобрати собі житє вистрілом з револьверу. Стріл вимірений був в серце, але куля перейшла низше, не ушкодивши легких. Причина сего наміреного самоубійства не звістна.
Бурі. З Ярослава доносять, що так від минувшої суботи до втірка лютила ся страшна буря і наробила богато шкоди. Вітер поушкоджував богато будинків a між ними і церков тамошну, з котрої зірвав бляху з даху, полишаючи дїру на 15 квадр. сяжнїв.
Які порядки панують на львівскій почтї, свідчить найлїпше факт, що лист заадресований до о. Евг. Дудкевича в Руднї виразно і дуже четким письмом, наданий у Львові дня 13 н. ст. сїчня, дійшов до рук адресата аж 3. н. ст. лютого. Як вказують печатки на кувертї, вандрував лист майже цїлий місяць по Россiї. "Єсть то вже, пишуть нам з Рудна, другій случай з листами приватними, а що більше, письмо з суду заадресоване по польски ходило по почтах россійских два тижднї".
Елєктричне освітленє одержать Чернівцї. Уряд будівничій тамошного маґістрату виготовив вже дотичні пляни a маґістрат розіслав их визначнїйшим фірмам елєктро-технічним і товариству, занимаючому ся предприємствами елєктричними у Відни. Кілька австрійских фірм внесло вже свої оферти а в послїднім часї внесла оферту також одна з фірм берлиньских.
Суплєнтам державних шкіл промислових, котрі через 5 лїт без догани служать, признано цїсарским розпорядженєм підвисшенє платнї о 200 зр. річно. Розпорядженє се обовязує від 1 н. ст. вересня 1892.
Пятеро дїтей запалило ся дня 4 н. ст. лютого в Тереблеште на Буковинї в наслїдок експльозії нафти при запалюваню лямпи. Були то дїти кольоніста Германа Цітера. Найстарша дочка числить 18 лїт, наймолодша дитина 8-ий рік. Дїти стояли при столї, коли наливано нафту до лямпи при світлї, а коли нафта експльодувала, станули всї в поломіни, як похіднї. Наймолодша дитина умерла зараз, прочі борють ся зі смертію.
Видїл академичного товариства "Ватра" у Львові має честь повідомити Вп. руску публику, що товариство заняло комнату при ул. Гродзицких н-р 4 пов. III. Товариші академики з львівского університету, що будуть мати охоту вписати ся в члени нашого товариства, можуть в тій справі являтись щоденно в комнатї товариства вечером від 6—8 години. — При нагодї складає видїл сердечну подяку п. д-рови О. Федакови, котрий зложив в користь товариства даток 10 злр., і Вп. Захарієвичеви за ласкавий даток 1 злр. Заразом видїл товариства поручає ся ласкавій памяти тих Вп. патріотів, що мають у себе дуплікати яких творів, щоби зволили надсилати их в користь бібліотеки товариства. — Від видїлу акад. тов. "Ватра": Ив. Франчук голова, С. Яричевскій писар.
З епархії Перемискої пишуть нам: Від лїта, від липня, червня застоя панувала в нашій Консисторії. Справи залягали, зміна епископа спинила звичайний хід справ. Звичайно бувала ординація в серпни — і тую відложено. Владика ново-именований хотїв сам святити своїх нових сотрудників в виноградї Христовім. Ледви на 10-го грудня скликано до ординації. Всїх явило ся 29. О тім часї почали і лад робити з необсадженими парохіями, і все те дуже млаво ведесь ще й тепер, але з ординацією вже мабуть найгірше. 29 пресвитерів видержано на ординації шість недїль і вкінци майже без нїякої практики розїхались домів, з тим, що на місци свогo пробуваня достануть грамоти з повідомленєм, куди призначені. Від 22 с. м. до нинї минуло вже десять днїв, та они нїчо не дістали. Домовина з них ладила ся до серпневої ординації і в липню та серпню поженились, инші не много пізнїйше, а все-таки кождий уже 4—6 місяцїв з жінкою сидить або на ласцї хочьби і найлїпших тестїв, або й формально "на бруку". Тепер тїшила ся, що вкінци скінчилась их незавидна доля, а тимчасом знов кільканацять днїв минає і анї слихати, що там о них рішити хотять і як ще довго думають их лишити в не дуже приятнім положеню — сидячих на карку тестїв або й на бруку. Не поможе і titanum mensae, се-б то запевненє місця зараз по висвященю. Преосв. епископ і консисторія зволять справу приспішити! — В имени молодших братів один из старших.
Дрібні вісти. Дня 16 н. ст. лютого відбуде ся вінчанє панни Меланії Ивасєчківної, дочки пароха з Рожиск, з укінченим богословом п. Иваном Зазуляком. — Цїсар дарував громадї Вілька соснівска в повітї яворівскім 50 зр. на будову школи. — Намістник ґp. Бадені повернув до Львова. — Львівска Czytelnia академічна обходить сего року 25-лїтний ювилей свого истнованя. — Лїд на Вислї сплив з під Кракова дня 4 н. ст. лютого, не зробивши нїякої шкоди.
