◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Єго Екц. митрополит відправвв вчера в cocлуженю Капітули в архикатедральній церкві o 9-ій годинї рано заупокійне богослуженє за душу бл. п. архикнязя Кароля-Сальватора, а сегодня заупокійне богослуженє за бл. п. кардинала Сімеонього.
Розпущена вість про небезпечну недугу вп. д-ра Пелеша була — як довідуємо ся з найдостовірнїйшого жерела — безосновною. Преосв. владика перемискій сего тиждня перепроваджуєсь до тимчасового ц. к. правительством нанятого мешканя, отже вже з того видко, що нїякої небезпечної недуги у него, хвала Богу, не було й нема.
На авдієнції принимав цїсар оногди між иншими: ґр. Антона Водзицкого, ґp. Адама Ґолуховского, совітника двору ґp. Лося, президента суду краєвого в Чернівцях Мартиновича і шамбеляна поручника Самуїла Розвадовского. Перед авдієнціями відобрав цїсар присягу від новоименованого тайним совітником головнокомандуючого в Перемишли ґенерала Антона Галґоцого.
О справі Шляєна писали так богато різні часописи і представляли єї в такій спосіб, що редакція Fremdenblatty рішила розслїдити єї докладно і представити в правдивім світлї. Отже після віродостойних жерел представляє єї Fremdenblatt так: "В справі увязненя в Россії техніка Шляєна интервеніював консуль варшавскій кілька разів, а що заходи єго були безуспішні і увязненого не увільнено, винен тому сам Шляєн, котрий хотїв перевезти тайно до Варшави письма соціялістичні, хоч знав добре, на яку небезпечність себе виставляє. Поліція россійска увязнила єго на земли pocciйскій немов in flagranti, бо найшла при нїм цїлий збір брошур соціялістичних, призначених для Варшави. Для того видано єму в дорозї адміністраційній процес о участь в тайнім соціялістично-анархичнім товаристві, котре під назвою "пролєтаріят" від кількох лїт истнує в Варшаві, а на основі россійского кодексу карного і указу царского з дня 17 марта 1891 засуджено єго на три роки вязницї. Консулят варшавскій, довідавши ся о увязненю Шляєна, займив ся зараз єго справою і старав ся судьбу єго злагодити, а передо всїм поробив всякі можливі заходи, аби скоротити видане Шляєнови слїдство і розправу против него приспішити. Ґенеральний консуль відвідував увязненого в єго келії кілька разів і нїколи не чув від него жалоби на зле обходженє, лише на строгість россійских законів, а против того не міг прецї нїчого зробити. По скінченім слїдстві так увязненого як і акти слїдчі відослано до Петербурга і там видано засуд. Жаданю австрійского правительства, о виданє відпису засуду відмовила Россія, опираючи ся на тім, що угода заключена між нею a Австрією в роцї 1874 в справі видаваня злочинцїв, виключала видаванє злочинцїв політичних."
Нещастна пригода. До одної львівскої часописи доносять з Брідщини, що перед кількома днями повертав з празника в Заболотцях господар з Чех, назвиском Луць Мелех, не зовсїм тверезий. Конї, котрими їхав сполошили ся і викинули єго на дорогу. Селяне з сусїдного села Тишок, повертаючи також з празника, найшли Мелеха спячого на дорозї і не надумуючись всадили єго на свій візок і відвезли до Тишок, помимо того, що їхали через Чехи і спячого пізнали. На другій день привезли єго назад до Чех, але вже не знали, чи взяли єго з дороги вже мертвого, чи умер він на возї. В тій справі заряджено слїдство судове, котре певно викриє причину сего нещастя.
Не вдав ся заробок! Фмп. бар. Ґальґоці представив у Відни, що нових кріпостей під Перемишлем більше не потреба. Тому здержано будованє кріпостей, на котрі визначено сїм міліонів золотих. Предпріємцї потерпіли при тім великі страти, бо вже приготовились до будівлї на весну. Межи иншими К. Фрайденгайм видав уже на приготовляючі роботи 45.000 зр.
Комісія колєґії професорів медицини віденьского університету виготовила проєкт реформи медичних студій, після котрого мають відпасти приготовляючі испити з мінеральоґії, ботаніки і зоольоґії а мають бути заведені обовязкові виклади і испити з психіятрії, гиґієни і шкірних недуг. Приватна практика має бути позволена аж по однорічній практицї шпитальній. Колєґія професорів занимала ся тим еляборатом і предложить єго незадовго міністерству просвіти.
Дїти на зелїзницях. Ґенеральна инспекція австрійских зелїзниць державних видала недавно розпорядженє, котре для родичів і взагалї осіб, проводячих подорожуючі дїти, має своє значінє. Звістно, що між подорожними а кондукторами ведуть ся нераз спори, чи дїти від 2 до 10 лїт, платячі половину білєту, мають право до цїлого сїдженя в купе чи нї. Особливо в лїтї, коли більше дїтей їздить, лучають ся по ваґонах такі сцени, котрі звичайно кінчать ся тим, що матері обурені неввічливостію подорожних і кондукторів, забирають свої дїти на колїна а ті своїми ногами непокоять подорожних сидячих напротив. Отже ґенеральна инспекція рішила, що дїти, за котрі заплатило ся половину білєту, мають право так як кождий подорожний до цїлого сїдженя в ваґонї, бо цїни їзди чи то цїлі чи знижені привязані не до місць але до особи.