◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Епископ д-р Юліян Пелеш — як пишуть нам з Перемишля — простудив ся минувшого тиждня, перепроваджаючись на нове мешканє, і занедужав небезпечно на инфлюенцу. Поважний стан недуги каже побоюватись і найгіршого.
Свято "Богоявленія Господного" обходжено вчера у Львові з звичайним торжеством і з властивою нашому обрядови великолїпностію. Богослуженє правив в волоскій церкви Впр. митрополит Сильвестер при участи архипресвитера митрата о. Сїнгалевича, крилошан капітули і численно зібраного духовеньства. По богослуженю наступило свяченє води в ринку. При тім торжестві були крім духовеньства також і представителї властей правительственних. Між иншими бачили ми пп. президента намістництва Ивана Лідля, віцепрезидента краєвої дирекції скарбу д-ра Витовта Коритовского, віцепрезидента краєвої ради шкільної д-ра Михайла Бобжиньского і совітника двору Кшачковского. Крім того явили ся: з видїлу краєвого член видїлу д-р Дамян Савчак, з маґістра ту президент міста Мохнацкій з членами репрезентації міста, кількох coвітників намістництва і инших урядників правительственних і дуже богато публики. Почетна асиста войскова складала ся з віддїлу 55-го полку піхоти з музикою того-ж полку на чолї. В процесії на около ринку взяли участь всї братства львівских церков. З самого ходу торжества належить ще піднести прегарний спів хору питoмцїв духовної семинарії, котрий під умілою діріґентурою п. Остапа Нижанковского загально подобав ся та звеличив і так вже гарний обхід. Цїле торжество тревало від 9-ої години рано до 1-ої по полудни.
Смерть в родинї цїсарскій. В короткім часї навістила вже кілька разів люта смерть родину нашого цїсарского дому. І так доносять нинїшні телєґрами, що у Відни помер вчера в наслїдок инфлюенци архикнязь Кароль Сальватор, отець архикнязя Леопольда, мешкаючого у Львові і Франца Сальватора мужа архикняжної Марії Валєрії. Архикнязь Леопольд Сальватор виїхав оногди зі Львова до Відня, спішачи до ложа умираючого вітця.
"Клюб фехтунковий" — як нам доносять з Відня — завязуєсь при товаристві "Сѣч". В понедїлок (18-го сїчня) відбудуть ся перші збори клюбу в реставрації zum Schotten Prälaten, Laudongasse 40. о год. 7 вечером. Наука теоретична розпічнесь 1 лютого; вкладка місячна 3 зр., а курс потреває зо два місяцї; опісля наступить виобразуванє практичне. Участь в науцї можуть взяти і не члени товариства; в тїй цїли треба зголоситись в урядових годинах (6—8 вечером) в льокали товариства "Сѣч".
З Відня одержуємо таку телєґраму: Сегодня вислала з-відси фірма Есслера до Львова викінчений спіжевий памятник пок. Володимира Барвіньского.
Ґр. Станіслав Бадені именований дїйстним членом трибуналу державного.
П. Омеляна Поповича, дотеперішного голову "Рускої Бесѣди" в Чернівцях пращали д. 10 н. ст. сїчня черновецкі Русини з нагоди єго переїзду до Серету, де, як звістно, має заняти посаду окружного инспектора шкільного. Зібрані в готели Metropole участники пращального вечерка повитали входячого п. Поповича грімким "Слава" а професор д-р Смаль Стоцкій отворив вечерок промовою, підносячою патріотизм і успішну працю п. Поповича для добра руского народу на Буковинї. Відтак проходив вечерок любо серед щирої патріотичної розмови. Повишали ся тоасти і залунали звуки чарівної нашої піснї. Між иншими забрав голос і ч. Петро Ґелич господар з Топорозець та дякуючи д. Поповичеви за єго дотеперішну дїяльність заявив, що праця п. Поповича не пропала марно і зерно ним засїяне сходить та каже надїяти ся найлучших результатів. Глубоко зворушений подякував п. Попович за зроблену єму честь і прирік, що як доси так і на будуче буде трудити ся для добра руского народа. Пізно вже розійшли ся участники з розбудженим почутєм зросту народної справи на Буковинї і з ще красшими надїями на будучність.
Цїсар затвердив вибір пароха римо-кат. кс. Михайла Каминьского на заступника презеса ради повітової в Рудках.
Остереженє. Подає ся Впов. Публицї до відомости, що по громадах волочить ся мантяр, котрий ходить з малою бляшаною пушкою і видурює датки на будову якоїсь церкви. Коло Підволочиск волочив ся він по рускім Новім роцї. В Скориках, не заставши нїкого в хатї, забрав з куферка пулярес з грішми до 7 зр. Чоловік той єсть середного росту, лїт около 35, волос на голові темний, рудий вус стрижений. В громадах коло Підволочиск видурював датки на будову церкви в Ступках а в иншій сторонї представить ся квестарем на церков яку другу.

19.01.1892

До теми