04.01.1942

Малий фейлетон
— Друзі, сьогодні робимо збірне прохання до одної торговельної станиці приділити нам деякі товари на свята. Директор, мій особистий приятель, обіцяв якнайкраще полагодити наше прохання.
Зчинився рух. Усі працівники установи обступили заступника начального керівника та ініціятора, що зараз таки почав стилізувати відповідне письмо:
"До Дирекції Торговельної Станиці міста...
Підписані працівники просять приділити їм у зв'язку з Різдвяними Святами деяку кількість: шоколади, помаранч, цитрин, родзинків, цукру, маку, горіхів, риби, яєць, масла, соди до їдження, горілки, вина, фіг та інших товарів. Згори дякуємо за позитивне полагодження нашого прохання."

Зміст письма прийняли всі працівники загальним одобренням. Кожний особисто поклав свій підпис.
Заступник керівника, не гаючи часу, вибрався таки сам до згаданої торговельної станиці та, повернувшися, запевнював усіх, що за два дні приділ буде напевно признаний. Кожний тішився, головно жінки, які вже планували, що спечуть на свята... шоколадовий торт, тістечка з французьким кремом...
— Але поп'ємо собі винця! — затирав змерзлі руки наймолодший працівник, що бігав від одного до другого, випитуючи, як найкраще приготовити добру горілку.
Два дні проминули в найвищому напруженні передсвяточної гарячки та очікуванні на "певний" приділ. Навіть вночі снилися деяким працівникам найвибагливіші святочні солодощі та присмаки.
Вкінці прийшов так довго очікуваний день. З дирекції торговельної станиці прийшла відповідь, яку прочитав заступник керівника серед великого заінтересування приявних:
"До Працівників... установи міста...
Прихиляючись до Вашого прохання приділюємо Вам: 3 кг. соди до їдження, 3 кг. фіг та 3 кг. маку."

Підписано: Директор.
С. Каролин

1938 без політики