10 листопада у Львові стартував ювілейний форум з нагоди 40-річчя створення Української Гельсінської групи. На великий і певною мірою безпрецедентний захід з'їхалося близько ста колишніх політв'язнів із 15 країн світу.
Зі слів ініціатора форуму та співзасновника УГГ Мирослава Мариновича, ця зустріч є не лише спробою підсумувати здобутки 40-літнього правозахисного руху, а й нагодою зібратися всім разом у доброму колі в комфортних умовах. «Львів — визначна точка на мапі дисидентства, і це дуже логічно, що форум відбувається саме тут», — зазначив Маринович.
Форум триватиме два дні: нині, 10 жовтня, він відбувається у форматі вшанування Української Гельсінської спілки, а в п'ятницю перетече у II Кримський форум.
Вранці учасники мали аудієнцію з міським головою Андрієм Садовим у будівлі Ратуші. Бурмистер був вражений кількістю «поважних, мудрих, красивих очей» і зізнався, що волів би слухати учасників, «бо ви старші і мудріші». Він зазначив, що Україна проходить крізь важкі випробування, «але ці випробування — це крапля в океані у порівнянні з тими випробуваннями, які у своєму житті пройшли ви». Сказав, що сам вирішив долучитися до відповіді на ці виклики, бо збагнув: для того, щоб збудувати комфортне місто, треба мати комфортну країну — саме тому й вирішив виводити свою партію на загальноукраїнський рівень.
Російський дисидент Сергій Ковальов зреагував на це зауваженням, що йому подобається такий ланцюжок, коли вслід за будинком йде місто, район і нарешті країна. «А ви не думаєте про те, щоб продовжити цю лінію далі?» — поцікавився Ковальов. «До Америки?» — віджартувався Садовий. «Чому Америки? Ми живемо в світі. Америка живе в світі. Україна в світі. Росія в світі. Ми одне людство». — «Світ почав крутитися дещо швидше, — споважнів Садовий. — Він обертається. І дуже часто не можна збагнути, що відбувається».
Співголова російського «Меморіалу», іронізуючи, сказав на прес–конференції, що репрезентує «самий центр імперії зла — Росію». «Ми колись були імперією зла всі разом, тепер потрошки вона звужується, та не дуже сильно. Та все-таки центр — це Росія», — зазначив Сергій Ковальов.
Згідно з висновком російського правозахисника, гельсінський рух нині переживає кризу. «Він перетворився на нуль. Та чудова сила, котра виникла у 80-х роках, частково 90-х, — грала помітну роль у світові історії. Зараз це болото», — зазначив Ковальов. Особливо критично він відгукнувся про гельсінський рух у Росії.
Одна з засновниць польської «Солідарності» Ґражина Станішевська заявила, що гельсінський рух, рух за права людини, є дуже важливим і сьогодні. Вона порадила українцям активно взятися до проблематики правозахисту, наголосивши, що цього насамперед потребують мешканці окупованого Криму.
«У Польщі я була інтернована, мене заарештували в часи воєнного стану. Я пам'ятаю, як про мене замовляв слово гельсінський комітет: він був таємним, підпільним, але збирав усі документи, всі докази порушення прав людини. Важливо все документувати, фіксувати порушення прав. Така діяльність важлива зараз для Криму. Щоб цілий світ розумів, що там робиться, як там трактують татарів. Країни не хочуть, аби ті справи виходили на яву, аби вони ставали публічними. І тому важливо цим займатися. Ця зброя має більшу силу ураження, ніж рушниця», — зазначила пані Станішевська.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що перший Кримський форум відбувся у 2012 році в Сімферополі. «Ми дуже цінуємо, що ми знову з тими, з якими були разом десятки років тому», — зазначив Чубаров. Він визнав, що Україна, а зокрема кримські татари, мають проблему з тим, щоб донести до світової спільноти масштаб біди і загроз, які постали перед кримськими татарами. На його погляд, це є свідченням кризи правозахисного руху.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, коли виглядає, що ми повернулися "на круги своя", як, власне, і ціле правозахисне середовище колишнього Радянського Союзу. Ми зіткнулися з факторами, котрі були актуальні і в радянський час. Та насправді ми все ж пройшли дуже важливий для нас усіх етап — нині наш народ живе на батьківщині, значною мірою. Це заслуга всіх наших попередників і побратимів. На мій погляд, слабкість сьогоднішніх правозахисних організацій у тому, що нам не вдається переконати світову спільноту, що сьогоднішні виклики, котрі переживають кримські татари, — це виклики всьому людству», — зазначив Чубаров.
Рефат-ага зізнався, що має відчуття, наче кримські татари «не просто перебувають на вістрі, а вони ще й залишилися наодинці». Попри те ствердив, що залишається оптимістом: «Ми повернемо все те, що деякі намагаються забрати».
Співорганізаторами Ювілейного форуму з нагоди 40-ліття Української Гельсінської групи та II Кримського форуму є Меджліс кримськотатарського народу та Український католицький університет. Фінансову підтримку надали The National Endowment for Democracу (Вашинґтон) та Міжнародний фонд «Відродження» (Київ).
10.11.2016