«Дуже важливим складником політичної постави дисидентів була постава саме моральна. І нинішній світ цього відчайдушно потребує. Політичні розрахунки і та політична дріб'язковість, яка є тепер, просто доводить до шалу. І я би дуже хотів, щоби дисиденти новим своїм голосом підтвердили власне ціннісні основи людського співжиття», — висловив для Z свої сподівання один із засновників Української Гельсінської групи Мирослав Маринович, який з нагоди 40-річчя організації зініціював велику міжнародну зустріч учасників Руху опору 1960–1980-х років.
Львів. 1990-і. Мирослав Маринович серед поступової молоді
Подія відбудеться 10–11 листопада у Львові. Організатори чекають, що сюди з'їдуться півтораста дисидентів, здебільшого ті, хто мешкає в Україні, але будуть учасники ще з 15 країн світу, зокрема з країн Балтії, і з Кавказу, і з Польщі, Росії, Чехії, Франції, Німеччини, Канади та США.
Мирослав Маринович розповів Z, що запрошення прийняли й приїдуть до Львова Сергій Ковальов та Олександр Подрабінек з Росії, донька Єлени Боннер Тетяна Янкелевич прилетить із США, з Праги будуть пані Шустрова та Володимир Тольц, з Вірменії — Вардан Арутюнян та Паруйр Айрікян; Адам Міхнік у складі групи із десятка дисидентів приїде з Польщі. З Києва, на жаль, не зможуть приїхати Раїса Руденко та Левко Лук'яненко. Проте будуть Олесь Шевченко, Василь Овсієнко та інші.
Сучасний світ щораз більше поринає у стан всесторонньої кризи. Найочевиднішою є криза у міжнародних відносинах, викликана порушенням системи міжнародного порядку з боку Російської федерації та ІДІЛ. Проте ця криза супроводжується також кризою політичних еліт, які не в стані відповісти на виклики сучасності; кризою ідей, які не можуть вийти за рамки усталених концепцій, а найголовніше – кризою цінностей, які невпинно розмиваються в масштабах цілої європейської/західної цивілізації. Через виклики безпеки європейська демократична ідея щораз більше слабне, поступаючись місцем авторитарним чи популістським ідеям, які обіцяють швидке вирішення назрілих проблем.
В умовах такої кризи зростає значення тих голосів, які в минулому виступили на захист демократичних свобод, ідучи при цьому на великі особисті жертви. Йдеться передусім про так званих дисидентів, або учасників Руху опору 1960–1980-х років у тодішньому Радянському Союзі та країнах так званого соціалістичного табору, які стали в'язнями сумління і були засуджені комуністичними режимами до багатьох років ув'язнення.
За щасливим збігом обставин, 9 листопада 2016 року виповнюється 40-ва річниця від дня створення Української Гельсінкської групи, яка взяла за основу своєї боротьби за права людини здобутки відомого Прикінцевого акту Гельсінкських угод. Цей ювілей сам по собі заслуговує на вшанування та осмислення феномену «гельсінкського механізму» з перспективи часу, оскільки на нинішній час залишилось у живих небагато діячів дисидентського та правозахисного рухів. Зібрати їх на представницькому Форумі означало б дати їм можливість передати суспільству свій досвід боротьби ледь не як останній їхній заповіт.
З Концепції міжнародної зустрічі дисидентів у Львові, приуроченої до 40-літнього ювілею Української Гельсінкської групи
Зустріч дисидентів у Львові організаційно розділена на два заходи: 10 листопада виступи й розмови присвятять, власне, 40-й річниці заснування Української Гельсінгської групи, а вже 11 листопада відбудеться ІІ Кримський форум. Перший було організовано 2012 року в Севастополі під егідою Меджлісу кримськотатарського народу й особисто Мустафи Джемілєва, який тепер згодився з ідеєю Мирослава Мариновича зібрати Форум з такою самою назвою у Львові і цим знову нагадати ще й про проблеми, пов'язані з анексією півострова.
Обидва дні зустрічей дисидентів будуть фактично закритими заходами — без зайвої публіки та з дуже обмеженим числом представників від медій. «Я не мислю це собі як традиційну святочну академію, на яку сходяться різні люди. Мені важливо зібрати своїх табірних друзів і зробити цю імпрезу для них», — пояснив Z Мирослав Маринович. Утім запросити до участі ширше коло осіб не дозволить і приміщення — усе відбуватиметься в стінах Українського католицького університету на вулиці Козельницькій.
20.10.2016