Lviv Acoustic Fest: місія виконана

 

Протягом минулих вихідних перехожі у Стрийському парку кидали здивовані погляди на площу перед занедбаним кінотеатром «Львів». Незвична картина – вперше за кілька десятків років тут людно. Давно неактуальна афіша фільму «Сафо», що висить на вході, не могла зібрати кілька сотень молоді. Причина інша – кінотеатр прийняв у своїх стінах один з найбільших форумів нової української музики – Lviv Acoustic Fest.

 

 

Музичний фестиваль, що вже вчетверте відбувається у Львові, цього року зазнав суттєвих змін. По-перше, змінився організатор. Ще взимку засновник Lviv Acoustic Fest, музикант Єгор Грушин, продав фестиваль концертній аґенції Sviat promo. Відтак змінився і формат фестивалю. Якщо раніше головною вимогою до звучання була акустика (запрошені гурти готували спеціальні акустичні програми), то цього року acoustic декларується лише як настрій фестивалю. Це, звісно, полегшило завдання музикантам, яким дозволили увімкнути апаратуру в розетки і виконати свої композиції у звичній манері.

 

Найважливішою новацією стало місце проведення фестивалю. Палац мистецтв імені Гната Хоткевича, де раніше відбувався Lviv Acoustic Fest, змінили на кінотеатр «Львів», що сьогодні перебуває на межі зникнення з культурної мапи міста. Стіни, уражені грибком, вщерть прогнила підлога, відсутність опалення – навіть ці безапеляційні фактори не злякали організаторів. Головна мета – задекларувати існування кінотеатру «Львів» як культурної інституції, вдихнути життя у покинуту будівлю, не дозволити знищити її остаточно. Комерційно безглузда, але гідна поваги позиція.

 

Громіздка будівля кінотеатру зустріла перших відвідувачів Lviv Acoustic Fest морозною прохолодою – відсутність опалення про себе таки нагадала. На відновленій частині підлоги розмістилась чимала фан-зона. Приведені до ладу сидячі місця виявилися цілком зручними. Приємно здивувало оформлення сцени – багато світла і теплих тонів.

 

Серце колективу ADAM – харизматичний вокаліст

 

Відкрили фестиваль юні вінничани «Женя і Катя». Тріо у складі Євгена Мартинюка (вокал/гітара), Катерини Тітченко (вокал/джембе) та Євгена Кривунця (бас) підкорило публіку романтичним інді. Щира сором'язливість на сцені, здавалося, їм навіть личить. Варто виокремити меланхолійну композицію «Зима» і цілком «форматні» «Частина мого життя» та «Сьогодні вночі». Зверніть увагу, шановні радійники.

 

Феєрія першого фестивального дня – виступ екстраваґантної київської групи ADAM. Ці хлопці тільки починають свою концертну діяльність, але на сцені почуваються більш ніж розкуто. Серце колективу – харизматичний вокаліст. На фоні досвідчених колеґ він анітрохи не тьмяніє. Окрім вже знаних «Люба» і «Маруся», колектив презентував відразу 5 нових композицій.

 

Надія української сцени – гурт The Elephants

 

Найбільша перспектива української сцени – молоді сумчани з гурту The Elephants. Цим вісімнадцятирічним юнакам неабияк поталанило – їхнім першим «хрещеним батьком» у музиці став Євген Філатов (The Maneken), відомий як саунд-продюсер Джамали та гурту ONUKA. The Elephants під його керівництвом зазвучали по-новому: гітара вже не звучить одноманітно, додались електронні елементи. Якісний інді-поп-фолк, якого так бракує в Україні. Зовсім скоро у хлопців, до речі, вийде новий альбом.

 

Інді-рокери «Плесо» – головна група львівської незалежної сцени – перейняли естафетну паличку вже під вечір. Музиканти відчутно проґресують – і в студійних записах, і в концертному поданні. Нові синґли «Висота» і «Птаха», презентовані у серпні на фестивалі «ЗАХІД», звучать м'ясисто і водночас легко. Смаку їхній музиці додає флеґматична менера вокалу Олександра Васецького.

 

У холі кінотеатру організатори облаштували місце для зустрічі з музикантами

 

Столичний квартет Latexfauna – це несподівані тексти (наприклад, про клан сокола чи дітей з племені аяхуаска) і напрочуд фірмовий саунд. Атмосферний, стильний і молодіжний дрім-поп, що не має аналогів у наших просторах.

 

Хедлайнери вечора – жіноче тріо Panivalkova (Київ) – додали вечору містики і легкого божевілля. Напівакустичний інді-поп, підкріплений екзотичними інструментами (від укулеле до кастаньєт), усмішками, танцями і магічною безпосередністю. Феєричне завершення першого фестивального дня.

 

Blooms Corda (Київ). Найкращий виступ на Lviv Acoustic Fest

 

При виході встигаю перекинутись кількома словами зі Святославом Романом, головним організатором фестивалю. «Було багато переживань щодо залу, – каже Святослав. – Нову підлогу подарувала кінотеатру компанія SWISS KRONO, довелось збільшувати сцену, демонтувати частину крісел... Мені було важливо, аби люди, які прийдуть на фестиваль, дізнались, що кінотеатр "Львів" існує, що він нікуди не зник і за нього варто боротись. Кілька років цей зал не бачив відвідувачів. До речі, мені вже почали телефонувати з пропозиціями щось тут проводити – вечірки електронної музики, кінопокази, концерти. І це чудово. Якщо буде зацікавлення до цього приміщення – воно діятиме».

 

Відкриття другого фестивального дня довірили одеситам з гурту «Колір», які презентували композиції зі своєї нової платівки «Хто, як не ми». Ніжний вокал рудоволосої Людмили Коллер, чудовий музичний смак, проникливі україномовні тексти – цим юним музикантам вже є що сказати своєму слухачаві. Навіть попри вимкнення електроенергії посеред їхнього виступу одесити анітрохи не розгубились.

 

Столична експансія фестивалю тривала і в неділю. На сцені – Blooms Corda. Музичні «ботани» української сцени. Цей колектив на чолі з фронтменом Данилом Галиком грає мрійливу музику, дадаючи до неї джазові, фанкові та блюзові спеції. Світла меланхолія гітари, саксофона і ніжно-невимушеного вокалу здатна побороти навіть затяжну осінню депресію. Без сумніву, найкращий виступ на Lviv Acoustic Fest 2016.

 

Експресія фестивалю – гурт Myopia (Київ)

 

Київський дует Myopia додав фестивалю атмосфери рок-концерту. Експресивні Антон Шитель (вокал/клавіші) та Віталій Герасимович (ударні), маючи у своєму арсеналі найменше інструментів, грають найважчу музику. Щоби вповні насолодитись їхньою творчістю, треба побувати на концерті. Не пропустіть – вражаюче шоу.

 

Під завісу вечора виступила знана львівська формація «Один в каное» – традиційно тихо, проникливо, без пафосу і фальшу. Колектив, який вже зараз називають феноменом, пісні якого окрилюють тисячі шанувальників не тільки в Україні. Ідеальне завершення фестивалю, що позиціонує себе як акустичний.

 

Lviv Acoustic Fest й далі відкриває нові імена української сцени. Організатори свідомо йдуть на ризик, запрошуючи молоді і перспективні колективи. Завдання, ускладнене вибором непростої локації, виявилося цілком виправданим. Заповнений протягом двох днів великий зал кінотеатру «Львів» підтверджує: місія виконана.

 

Фото: Ліза Власенко

 

18.10.2016