Ритуали: допомагають, навіть якщо не віриш

Тенісистка Серена Вільямс перед першим сетом відбиває м’яч завжди п’ять разів. Перед другим – два. Співачка Бейонсе перед кожним концертом слухає той самий перелік пісень, молиться з кожним з членів своєї команди, виконує чітко визначений набір вправ і протягом години медитує. Завжди так само.

 

Відомий польський антрополог Броніслав Маліновський на початку ХХ століття спостеріг, що рибаки з Тробріанських островів в Меланезії перед кожною риболовлею виконували специфічні ритуали, але тільки тоді, коли вирушали далеко в океан. Коли ж вони ловили рибу в добре відомій їм лагуні, то ніяких специфічних ритуалів не проводили. Маліновський вже тоді писав, що ритуали допомагають побороти страх перед небезпекою чи невідомістю.  

 

«Дивлячись на культури світу, бачимо, що ритуали завжди супроводжують стресові ситуації, пов’язані з якимись змінами у житті, як, наприклад смерть, народження, шлюб тощо. Крім того, вони часто передують важливим публічним чи спортивним виступам», – каже психолог Елісон Вуд-Брукс з Гарвардської школи бізнесу.

 

Одне з основних завдань ритуалів – побороти страх. Деякі вчені навіть вважають, що люди створили їх як відповідь на переживання страху і непевності. Виконання ритуальних дій майже загально поширене серед спортсменів. Ритуали можуть бути найрізноманітніші – від поїдання однакової страви перед матчем до виконання послідовності кроків чи кидків м’яча, завжди однакової. Потрібно зазначити, що ці дії не пов’язані з розігрівом чи технічним приготуванням. Для особи, що їх виконує, вони мають лише символічну вартість. Саме тому ритуал відрізняється від рутини.

 

Чимало досліджень довело, що спортсмени, які перед виступами виконують ритуали, загалом показують кращі результати. Крім того, що вищий ранг спортсмена і більший психологічний тиск на нього, то довші і складніші ритуали він схильний виконувати.  

 

Елісон Вуд-Брукс із Гарварду і Джуліана Шредер із Каліфорнійського університету в Берклі поставили собі за мету дослідити, як ритуали дозволяють побороти стрес. Для цього вони висунули три основні гіпотези. По-перше, виконуючи чіткі, послідовні дії ми задовольняємо потребу в порядку, відшукуємо психологічний контроль над ситуацією. По-друге, виконання ритуальних дій відволікає нашу свідомість від стресуючої ситуації, блокує негативні думки і зменшує відчуття страху. По-третє, ритуали для людини мають символічне значення та надають їй глибше відчуття сенсу своїх дій. Для віруючої людини таке значення мають релігійні ритуали, але дослідження доводять, що такий самий ефект мають і світські ритуали. Вони діють, наче плацебо: віриш, що допоможе, і завдяки цьому страх зменшується. А коли нервова напруга спадає, то і виступ буде успішніший.  

 

Щоби перевірити ці гіпотези, Вуд-Брукс і Шредер провели кілька експериментів. Зокрема, вони опитали 400 респондентів, чи виконують вони ритуали перед якимись стресогенними подіями. Близько половини відповіли ствердно. У більшості вони не були пов’язані ні з релігією, ані з забобонами чи предметами, які приносять щастя. Натомість вони мали мали символічне значення й були окресленою послідовністю кроків, жестів чи дій.

 

Згодом вони визначили, чи справді ритуал приносить позитивний ефект. Кількадесят людей мали заспівати пісню перед експериментатором. Їм повідомили, що якість виконання оцінюватимуть за допомогою спеціальної програми для караоке. Половині учасників перед виступом запропонували виразити свій настрій за допомогою рисунку, посипати його сіллю, полічити голосно до п’яти, зібгати рисунок і викинути його в кошик для сміття. Виявилось, що ті, хто виконав ритуал, були менш стресовані, більше впевнені в собі, а їх серце билося рівніше. Крім того, вони краще заспівали пісню.

 

Окрім ритуалів, заспокоювати нерви дозволяє експресивне писання. Перенесення своїх емоцій і думок на папір допомагає позбутися від їх тягара. Кілька років тому дослідники з Університету Огайо й Автономного університету в Мадриді довели, що коли описати свої страхи на папері, а згодом викинути його у смітник чи знищити, то це ефективно дозволяє заспокоїти нерви. Але якщо заховати цей папір до кишені і принести з собою на стресову подію, то це, навпаки, подвоює страх. «Свої думки ми часто сприймаємо, наче фізичні предмети. Тому щоб позбутися їх, їх потрібно фізично викинути», – зауважує автор досліджень Річард Петті. 

 

Aleksandra Postoła

Rytuały. Działają, nawet jeśli nie wierzysz

Wyborcza.pl 27/09/2016

Зреферував Євген Ланюк

 

 

02.10.2016