Люди уникають інформації про наслідки своїх дій для виправдання свого егоїзму. Така "свідома іґноранція" зменшує альтруїстичну поведінку і має згубні наслідки в багатьох побутових та організаційних контекстах.
У "Psychological Bulletin" опубліковано результати дослідження свідомої іґноранції та її впливу на альтруїстичну поведінку, які показують, що 40% учасників уникають легкодоступної інформації про наслідки своїх дій для інших, що веде до зниження альтруїстичної поведінки на 15,6 відсотка порівняно з тим, коли вони мають таку інформацію. Автори публікації Лінь Ву, Іван Сораперра, Маргарита Лейб, Йоель ван дер Вель, Шауль Шалві розглянули мотиви свідомої іґноранції та наводять докази, що така поведінка шукає виправдання для підтримки власного позитивного образу.
"Приклади такої свідомої відмови щось знати можна виявити в повсякденному житті – наприклад, коли споживачі ігнорують інформацію про проблемне походження продуктів, які вони купують", – каже провідний автор дослідження Лінь Ву, магістр, докторант Амстердамського університету в Нідерландах. Дослідники хотіли дізнатися, наскільки поширеним і шкідливим є свідоме незнання, а також чому люди вдаються до нього.
Правда чи наслідки
Ву та її колеги провели (в лабораторних умовах або на онлайн-платформах) мета-аналіз 22 наукових досліджень (56 різних експериментів із 6531 учасником). Одні учасники досліджень були поінформовані про наслідки своїх дій, тоді як інші мали вибір дізнатися про них чи ні.
В одному з досліджень, наприклад, учасники повинні були обрати між отриманням меншої винагороди ($5) та більшої ($6). Якщо вони обирали $5, то анонімний учасник (або благодійна організація) також отримував $5. Якщо ж вони обирали більшу винагороду в $6, то інший отримувач отримував лише $1. Одну групу учасників інформували про наслідки одразу після прийняття рішення, іншій групі була надана можливість дізнатися про них на власний розсуд.
Менше альтруїзму – більше
Отож, у ході досліджень вчені виявили, що маючи вибір, 40% людей вирішили не дізнаватися про наслідки своїх дій. Ця свідома необізнаність корелювала з меншим рівнем альтруїзму: люди на 15,6 відсотка були щедрішими, якщо вони дізнавалися про наслідки свого вибору,= порівняно з тими, хто залишався необізнаним.
Дослідники припустили, що поясненням свідомої іґноранції може бути те, що деякі люди вдаються до альтруїстичної поведінки, щоб зберегти позитивну самооцінку, пов'язану з альтруїзмом. Свідома іґноранція може дозволити їм зберігати таке самосприйняття без необхідності здійснювати альтруїстичні вчинки.
За словами співавтора дослідження Шауля Шалві, доктора наук, професора поведінкової етики в Амстердамському університеті, мета-аналіз це підтвердив: учасники, які вирішили дізнатися про наслідки своїх дій, були на 7 відсотків більш схильні до благодійності, ніж ті, хто отримував інформацію, хотіли вони того чи ні. Це свідчить про те, що по-справжньому альтруїстичні люди радше воліють знати про наслідки своїх учинків.
"Отримані результати вражають, оскільки вони свідчать про те, що багато альтруїстичних вчинків, які ми спостерігаємо, зумовлені бажанням поводитися так, як цього очікують від нас інші", – сказав Шалві.
Мотивації та прагнення
Хоча більшість людей, добре поінформованих про наслідки своїх дій, готові робити правильні вчинки, ця готовність не завжди мотивована турботою про інших.
Факторами, що сприяють альтруїстичній поведінці людей, є мотивація залученості та прагнення представити позитивний образ себе. Праведність часто вимагає від людей витрат часу, грошей і зусиль, тому необізнаність забезпечує простий вихід.
Вплив рівня втрат і спокуси винагороди на ймовірність альтруїстичної поведінки.
Вплив віку і частки чоловіків у групі на ймовірність альтруїстичної поведінки
Варто зазначити, що всі дослідження, включені до цього мета-аналізу, проводили в лабораторіях Сполучених Штатів або Західної Європи, або ж на таких онлайн-платформах, як Amazon Mechanical Turk. На думку дослідників, майбутні дослідження мають бути спрямовані на вивчення свідомої необізнаності в більш різноманітних умовах, а також на пошук шляхів боротьби з такою поведінкою.
Vu, L., Soraperra, I., Leib, M., van der Weele, J., & Shalvi, S. (2023).
Psychological Bulletin, 149(9-10), 611–635. doi:10.1037/bul0000398
D.C.Demetre
Willful Ignorance Often Comes From Selfishness
ScienceBeta, 25.10.2023
12.11.2023