Рефат ЧУБАРОВ: «Ми настільки праві зараз, що інших кроків не залишається!»

В неділю, 18 вересня, Росія проводить вибори до нижньої палати парламенту — Госдуми. Згідно з наміром РФ, ці вибори також відбуватимуться у Криму. Через два роки після анексії Росія хоче показати, що вміє проводити не лише «липові» референдуми, а й спокійне на вигляд «волевиявлення», з натхненними й активними виборцями.

Анексований півострів має поповнити Думу чотирма депутатами — так передбачає електоральна «сітка» Росії. Втім сумнів щодо леґітимності падає не лише на цих «мажоритарників», а й на цілу палату парламенту загалом, адже Крим планують залучити і до голосування в загальнодержавному окрузі (за списками).

Голова представництва України в Раді Європи Дмитро Кулеба напередодні російських виборів розіслав акредитованим у Страсбурзі дипломатам звернення, в якому витлумачив позицію України: чотири «мажоритарники», обрані нелеґітимно, вкупі з 225 депутатами, за яких голосував анексований півострів, — це більшість законодавчого органу. Тож повноваження такого органу Україна не визнаватиме.

Цього тижня офіційний Київ повідомив Москву про неможливість проведення будь-якого голосування в Україні — не лише на півострові, а й у дипломатичних представництвах в особі одного посольства та чотирьох консульств. Цю позицію підтримав і президент України Петро Порошенко. А Верховна Рада ухвалила звернення до парламентів інших країн та міжнародних організацій із закликом не визнавати «кримські вибори».

Питання про фізичне недопущення виборів у дипломатичних установах не стоїть. Згідно з міжнародним правом, території посольств і консульств є недоторканними. Українська влада на таке зважитися не могла. А заклики політиків до громадської блокади могли обернутися неконтрольованими сутичками. Втім політичну позицію — озвучено.

Офіційні особи України налаштовані радикально і готові до демаршів на міжнародних майданчиках. Невдовзі ПАРЄ ухвалюватиме рішення про те, чи відновлювати повноваження делеґації Росії в асамблеї. Україна погрожує призупинити свою участь в ПАРЄ у разі, якщо Рада Європи леґітимізує російський осередок, та ще й обраний на окупованій території.

Ситуацію з російськими виборами і слушність української позиції для Z коментують: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, доктор юридичних наук Володимир Василенко; дипломат, викладач Ужгородського національного університету Ігор Дір.

Доктор юридичних наук

Володимир ВАСИЛЕНКО:

«Не треба переводити ситуацію на збиток самим собі»

Позиція України про неможливість проведення російських парламентських виборів в Україні, зокрема на території дипломатичних установ, є вивіреною і коректною. Тому що Росія всупереч нормам міжнародного права влаштовує вибори в анексованому Криму, на українській території. Заборона в організації виборчих дільниць на території посольства і консульств РФ — це вимушений захід, але він цілком правомірний.

Щодо фізичного недопущення виборів у дипломатичних установах чи закликів до фізичного недопущення голосування, то дії України мусять відповідати вимогам українського законодавства і нормам міжнародного права, на основі якого сформульоване українське законодавство. Україна мусить забезпечити недоторканність дипломатичних представництв, не допустити актів вандалізму проти цих представництв таким чином, щоб не було підстав звинувачувати Україну в порушенні норм дипломатичного права, Віденської конвенції 1963 року про дипломатичні зносини. Зокрема, Україна не може застосувати правоохоронні органи для недопущення виборів: вони не мають права проникати на територію дипломатичних представництв. Тому ясно, що Росія може організувати виборчі дільниці на території посольства, консульств.

Організація Росією виборів у Криму означає продовження правопорушення Росією і є свідченням небажання РФ припинити акт аґресії, ліквідувати насідки аґресії і відновити територіальну цілісність України. А це з погляду міжнародного права є вторинним порушенням. Первинне порушення — це сама аґресія, а вторинне — це відмова держави-аґресора нести відповідальність. Організація виборів у Криму є правовою підставою для застосування ширшого арсеналу міжнародно-правових заходів проти Російської Федерації, розширення масштабів санкцій. Санкції мусить застосовувати і сама Україна, перервавши всі можливі відносини з Російською Федерацію, які лиш можливо, а також активно закликати наших міжнародних партнерів підтримати санкції проти РФ. У міжнародної спільноти нема іншого виходу: вона мусить примусити Росію відновити світовий правопорядок і поважати міжнародне право, а ми мусимо міжнародну спільноту в цьому переконати.

Водночас я вважаю, що Україні недоцільно порушувати питання про припинення участі в роботі Парламентської асамблеї Ради Європи. Не треба переводити ситуацію на збиток самим собі, треба дивитися на це в ширшому контексті — у контексті можливостей українців відстоювати власну позицію на міжнародних майданчиках.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу

Рефат ЧУБАРОВ:

«Ми настільки праві зараз, що інших кроків не залишається!»

Я вважаю, що Україна в особі органів влади діє правильно. Можливо, ми зробили ці кроки не зовсім вдало: наші дії є розірваними і несистемними, і тут є над чим працювати — але позицію, попри все, оголошено.

Ми зараз звернулися до всіх, щоб вони не визнавали вибори до Державної Думи у зв'язку з незаконним проведенням голосування в Криму. Зрозуміло, що таким чином ми ставимо в незручне становище міжнародні організації. Їх є декілька — це ті, при яких діють парламентські асамблеї: ПАРЄ, ОБСЄ, ОЧЕС. Звичайно, що вони вагатимуться. Але що робити?! Ми настільки праві зараз, тут все є настільки очевидним, що інших кроків не залишається! Ці вибори за суттю є для нас не менш руйнівними, ніж вторгнення самих російських солдатів і техніки.

Якщо Захід відкидатиме наші заклики і не зважатиме на порушення права Росією, то ми мусимо бути готовими до того, щоб спокійно заявити: «Окей, це ваше право. Якщо ви приймаєте бандитів — ми призупиняємо своє членство [в асамблеях]». За кордоном називають різні причини, щоб відновити членство Росії в ПАРЄ. Але вони не зможуть не реагувати на те, коли країна-жертва призупиняє своє членство, бо туди заходить країна-аґресор. Україна постійно мусить ставити світову спільноту перед подібним вибором, бо нам постійно вказують на те, що треба робити, а було б добре, якби Захід виконав хоча б мінімум з того, що вимагаємо ми.

Щодо голосування в консульствах, то тут Україна позбавлена можливостей на щось вплинути. Я слухав заяви представників Росії про те, що тут є їхні дипломатичні місії і вони проведуть все згідно з власними правилами... Вихід міг бути один — фізично оточити ці будівлі. Наскільки це виправдано? Туди й так прийде 20–30 чоловік, їхні голоси нічого не змінять. А ґвалту [через можливу блокаду консульств] буде на цілий світ. Наслідки цих голосувань і так не матимуть жодного значення. Це суто політичне питання.

Дипломат, викладач Ужгородського національного університету

Ігор ДІР:

«Чекаємо від Заходу більше, ніж вони роблять»

Крим — територія України. Донеччина і Луганщина — територія України. Тож позиція органів влади не лише правомірна, а й єдино правильна. Будь-яка держава вчинила би таким чином щодо країни, котра анексувала частину її території. Росія є державою-аґресором, тому зрозуміло, що виборів на анексованій території ми визнавати не можемо.

Юридичне право говорить дуже чітко, що леґітимність може бути лише тоді, коли вона стовідсотково підтверджена. Якщо в ній є сумнів — отже, нема леґітимності.

Щодо реакції Заходу, то ми бачимо, що ОБСЄ відмовилася надіслати своїх спостерігачів у Крим. Ті кроки, які зробили міжнародні організації, — це добре, але ми все ж чекаємо, щоб питання, котрі порушує Україна, пролунали більш жорстко. Ми завжди чекаємо від Заходу більше, ніж вони роблять. Захід мусить бути активнішим.