Громадський транспорт у Львові ходить, як за годинником, дістатися з будь-якого пункту на мапі міста туди, куди треба, не становить жодних проблем, а отже, більшість містян вже відмовилися від пересуванням власним автом і їздять усюди трамваями та тролейбусами. Львів уже забув, що таке затори на дорогах і, тим більше, що таке запарковані на тротуарах автівки.
В поліклініках зникли черги, у лікарів немає паперової роботи і ваш візит до медиків організований до хвилини.
Здобувати освіту — слухати лекції, складати іспити — можемо не виходячи з хати, через мережу Інтернет.
А на кожному кроці в місті встановлено відеокамери, інформацію з яких аналізує потужна інтелектуальна машина і в разі потреби сиґналізує про небезпеку правоохоронцям.
Все це Львів, але… через років десять — не тепер. І щоб ідилічна картина майбутнього у цьому майбутньому реалізувалась, працювати над нею треба вже сьогодні.
Малюнок Олени Вол переміг на міському конкурсі дитячих робіт у номінації «Львів — ІТ-центр»
У Львові час від часу малюють футуристичні сценарії, як має виглядати місто за 10–20 років. Базуються вони на різному: від обіцянок депутатів у передвиборчих перегонах і до серйозних аналізів цілих експертних центрів. Не раз Львову пророкували стати науковим та ІТ-центром, говорили про сучасні дороги і навіть планували метро.
Нині у Львові створюють ще одну візію, яким має бути місто приблизно за десять років. Йдеться про концепцію так званого розумного міста, яке у своєму житті покладатиметься здебільшого на новітні технології. Smart Сity — це методика, яка дозволяє керувати містом як системою, а не як набором окремих елементів. Кінцева мета — щоб місто було комфортне для мешканців з позиції водопостачання, транспорту, безпеки та інфраструктури.
Smart City вже застосовують, зокрема, в таких містах, як Дублін, Лондон, Манчестер, Барселона, Ніцца, Нью-Йорк, Міннеаполіс, Чикаґо, Сан-Франциско, Ґуадаладжара, Ріо-де-Жанейро, Сантьяґо, Пекін, Шанхай, Токіо, Крайстчерч, Таунсвіль і Перт. Цим містам за допомогою використання та аналізу реальних даних вдається робити більше з меншими витратами.
Новий підхід до управління містом та вирішення проблем має спростити життя й заощадити Львову чимало коштів. «Z» поцікавився, як це має виглядати на практиці у різних сферах життя.
Розумна безпека
«Який би не був фізичний комфорт у місті — вода в крані і хороший транспорт, — якщо місто не буде безпечним, воно не буде комфортним. Люди їхатимуть звідти і шукатимуть спокійнішого життя», — каже директор Інституту міста Олександр Кобзарєв.
Як зазначає експерт, у світі відчуття безпеки вимірюють за п'ятибальною шкалою. Хоч показник дуже суб'єктивний, усе ж він переважно показує реальну картину. Вперше у Львові його вимірювали у 2012 році, і він був надзвичайно високим, навіть якщо його порівнювати з містами Західної Європи. «У нас він становив близько 4,5. Дуже мало людей говорили взагалі про якусь небезпеку. Замір у 2014 році показав суттєве зниження — показник був вже нижче 4. Це було пов'язано з подіями у країні. Але у 2015 році він зріс і становить рівно 4», — розповідає Олександр Кобзарєв.
Щоб зробити місто безпечнішим, ніж тепер, експерти з групи Safe City, пропонують перенести життя вулиць на монітори. Майбутнє безпечного міста — за камерами. Зі слів начальника Штабу ГУ Національної поліції України у Львівській області Юрія Гладуна, наразі у Львові встановлено лише 40 камер по всьому місту. Здебільшого — у центральній частині міста.
Сьогодні місто бере активну участь у встановленні відеокамер. До кінця року на вулицях буде додаткових 50 камер, наступного року — ще 200. А загалом, за міською програмою, планують встановити 1 500 камер. Програма розрахована до 2020 року.
«Камери передусім встановлюватимуть у місцях скупчення людей, проблемних ділянках дороги, де найчастіше трапляються ДТП, де розташовані важливі об'єкти — лікарні, школи», — пояснює Юрій Гладун.
Щоб забезпечити покриття усього міста, правоохоронці пропонують долучитись підприємцям та звичайним мешканцям — приватні камери можна буде під'єднати до загальної мережі.
Однак головне — це Центр обробки і збереження даних, який планують облаштувати у місті наступного року. Cаме від програмного забезпечення, а не лише від кількості камер, і залежатиме, чи працюватиме система. Роль камер у безпечному місті полягає у сприянні швидкій реакції на події чи потенційні загрози.
«Велика кількість камер ще не панацея. Панацея — інтелектуальне забезпечення, яке дасть можливість не дивитись кільком працівникам у тисячі камер, а одразу отримувати сиґнал до реагування. Це аналітична система, яка замінить людину, щоб звертати увагу того, хто дивиться за моніторами, вже в момент, коли щось відбувається. Якщо десь буде залишена сумка чи хтось почне бігти на вулиці — камера відправлятиме оператору сиґнал до реагування. Якщо десь трапилось ДПТ, ми знатимемо про це ще до того, як нам подзвонять і скажуть про нього. Це допоможе швидше вислати на місце поліцейських, швидше оформити пригоду, а отже, зменшити час заторів на вулиці», — розповідає Юрій Гладун.
Розумна медицина
«Живі» черги в лікарнях та поліклініках — велика проблема і для медиків, і для пацієнтів
Одна з перших технологічних новинок, які чекають на нас у медицині протягом наступних кількох років, — це електронна амбулаторна картка пацієнта. Розумна медицина має забезпечити свободу від десятків папірців з результатами обстежень та діагнозами, замінивши це на один файл. Доступ до нього матимуть лікарі за паролем, що його надав пацієнт.
«У загальній системі буде файл, ключ доступу до якого матиме пацієнт. Результати усіх аналізів та обстежень, не залежно від того, де вони будуть зроблені, будуть заноситись туди. Інформацію у картку вноситимуть за згоди пацієнта. Нині втрата картки з історією хвороби — незворотна річ. Електронна картка вирішить цю проблему. Так уже сьогодні працює увесь світ», — каже головний лікар Комунальної 4-ї міської поліклініки м. Львова Остап Місюра.
Найбільша проблема на шляху впровадження новинки — люди, які з цим працюватимуть. Менеджери медицини визнають: для роботи системи потрібне передусім бажання лікарів. «35–40% лікарів не вміють зараз користуватись комп'ютером на належному рівні. Натомість нам потрібні навички швидко і ефективно працювати з інтерфейсом, який подається на обладнанні», — зазначає Олег Місюра.
Ще одна проблема — комп'ютеризація закладів охорони здоровя та під'єднання до мережі. Наприклад, у 4-й поліклініці на Сихові мережа з'явилась завдяки ІТ-фірмі, яка пішла на зустріч і поставила за свої кошти мережу. Сьогодні усі 400 лікарів, які працюють в поліклініці, мають можливість бути під'єднаними до мережі. Але це не означає, що вони під'єднані. «У нас просто немає грошей, щоб обладнати 400 робочих місць. Це величезні кошти для нас. Щось купуємо за доброчинні пожертви, щось приносять лікарі. Але частка невелика», — зізнається головний лікар поліклініки.
Ще одна технологічна зміна, на яку сподіваються у Львові, — скасування талонної черги на користь електронної. Це дасть можливість записуватись на прийом, не виходячи з дому. Розвиватиметься, прогнозують експерти, і телемедицина, щоправда, замість безкоштовної новинки радше стане платною звичною послугою.
А коли вдасться реалізувати ідею з картками і подбати про відповідне програмне забезпечення, це фактично відкриє шлях до абсолютно нових можливостей. Далі на черзі будуть речі, які наразі нам видаються трохи фантастичними, але якими активно користуються лікарі у розвинених країнах. Йдеться про визначення рівня ризику захворіти певною хворобою на підставі вашої картки.
«Увесь світ вже зараз визначає рівень ризику захворіти на рак. Якщо скринінґом відібрати категорії ризику, а це можна зробити за допомогою простих параметрів, які фіксуються в медичній картці, захворювання можна виявити на дуже ранній стадії. Сьогодні є калькулятори ризику кардіологічної смерті, цукрового діабету тощо», — каже Орест Тріль, заступник головного лікаря Львівського реґіонального лікувально-діагностичного клінічного онкологічного центру.
Експерти запевняють, що через передбачення ризиків у підсумку електронна медицина зменшить навантаження на систему охорони здоров'я. «Не буде черг, можна буде працювати на випередження, ставити точніші діагнози і краще планувати закупівлю ліків. Це коли візит до лікаря вписаний у ваш щоденний графік», — коментує директор з розвитку бізнесу компанії Eleks Петро Коновалов.
Розумна освіта
Чи не найскладніше нині сказати, зазначають експерти, як ІТ вплинуть на навчальний процес. Сьогодні у Львові 35% дорослого населення має лише середню освіту, 13% — неповну вищу, 51% — з вищою освітою, 1% — кандидати й доктори наук. Однак навіть більшість студентів вчаться менше години на день додатково, 65% — одну–три години. «Для сучасного і конкурентного університету це дуже мало», — стверджує Ярослав Притула, викладач LvBS, доцент кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка.
Найочікуваніша зміна наступних років — перехід частини освіти в онлайн. Експерти кажуть, про можливе збільшення платформ масових відкритих онлайн-курсів типу PROMETHEUS, яка вже працює в Україні. Зі слів співзасновник LITS (Львівської ІТ-школи) Дмитра Косарєва, вже сьогодні онлайн-курси збільшують кількість людей, які прослуховують той чи інший курс. І в цьому випадку кількість переходить у якість.
«Вимоги до освіти вже зараз виставляє бізнес. Наступний крок — освіта має створювати середовища для початку бізнесу. Тенденції трансформації є загальносвітовими. Якість освіти у нас має суттєво змінитись і відповідати світовим стандартам. Інакше ми врачатимемо спеціалістів. Є прогноз, що у наступні 30–40 років 70% населення житиме у містах. Тож виживатимуть ті міста, які будуть розумними. Ми ще потребуємо розуміння, як правильно користуватись ІТ-інструментами в освіті і як змінити освіту, щоб отримати певний результат», — каже Дмитро Косарєв.
Розумний транспорт
Кількість приватного транспорту в середмісті зашкалює. Паркування становить проблему і для водіїв, і для пішоходів
Майбутній транспортний Львів має стати дружнім і до велосипедистів, і до користувачів громадського транспорту. Розумне місто — те, яке служить усім учасникам дорожнього руху, наполягають експерти.
Згідно зі статистикою, 80% львів'ян використовують громадський транспорт і лише 20% користуються автівками. На велосипедний рух у нас припадає менше 1% користувачів. Головна причина — нерозвинена інфраструктура. Саме це і збираються змінювати протягом найближчих кількох років.
Ще один виклик, і, можливо, навіть серйозніший, — щоб люди пересіли на громадський транспорт. Зі слів заступника начальника міського управління транспорту Сергія Журбенка, для цього місто має зробити його зручним та комфортним. Тож у планах на наступні п'ять років — купити 25 нових трамваїв, 45 тролейбусів і 100 автобусів.
У розумному місті також хочуть розвивати нові лінії трамваю: поєднати вул. Княгині Ольги через Сокільники з Сиховом, трамваї №4 та №5 — продовжити до Промислової, а №6 — на Щурата. Змін зазнають і тролейбусні маршрути. Тролейбус №2 продовжать на Хуторівку, №25 — до «Кінґ-Кроссу», а №9 — до нового терміналу «А» в аеропорту. У стратегічному плані є також будівництво нових тролейбусних ліній на Дж. Вашинґтона та Пасічній, а також до мікрорайону Рясне.
ІТ у транспорті стосуватиметься передусім до двох речей — відстеження руху міського транспорту онлайн і впровадження електронного квитка.
«Електронний квиток дасть можливість не лише спростити оплату, але і перейти у перспективі на зовсім інший принцип роботи з перевізниками — коли місто буде наймати перевізників і платити їм за транспортні послуги. Заробляти на проїзді мало би місто за рахунок виведення розрахунків з тіні і можливості контролювати перевізника — якщо він суттєво вибився з графіка, вартість поїздки йому не оплатять. Не виїхав взагалі — отримав штраф», — каже Сергій Журбенко.
Сьогодні також розглядають можливість, щоб електронний квиток став одночасно і карткою мешканця. Тоді до нього прикріплять багато інших сервісів, пов'язаних з оплатою послуг, медициною і навчанням.
Креативний клас
Щоб розумне місто розвивалося і ступало в ногу з часом, йому потрібен креативний клас. У цьому переконані експерти, які працюють над концепцією розумного Львова.
«В місті має відбуватися розвиток та планування нових креативних просторів та хабів. За таких складових через десять років Львів може перетворитися на місто, яке експортує власні інновації, технології та практики. Це може бути місто концентрації українських та іноземних інноваційних компаній, де будуть сформовані нові галузі креативної економіки і буде жвавий ринок фінансів, особливо венчурних. Такі зміни мають привести до інтеґрації інноваційних практик у сферу міського управління, транспорту, освіти, архітектури, медицини, культури тощо», — прогнозує львівський ресторатор Марк Зархін.
Ілля Кенігштейн з CEO «Креативний квартал» певен, що моделі бізнес-центрів нині вже не працюють.
«Мета креативного простору — створення продуктів. Якщо сьогодні Львів є споживачем світових брендів, то у майбутньому створення цієї екосистеми сприятиме створенню продуктів, що стануть світовими брендами», — стверджує Ілля Кенігштейн.
Нині у Львові творять паралельно кілька креативних просторів, і то за різними моделями. В одному активну підтримку надає місто, інший є ідеєю бізнесу, до створення третього залучили іноземного інвестора.
Йдеться, зокрема, про креативний квартал — яскравий культурно-інноваційний хаб з цілим діапазоном освітніх і розвивчих проектів. Створити його планують на вул. Вітовського, 57 на місці старого трамвайного депо. Майбутньому інвестору міська рада готова запропонувати об'єкти нерухомого майна, терміном оренди на 50 років. Це буде комплекс загальним розміром більше 15 000 кв м (разом із зовнішніми територіями), з антикафе, коворкінґом, стартап-боксами, залами для майстер-класів та івентів, хакер-спейсом, творчими майстернями, центром розвитку дітей, мейкер-спейсом, експериментаріумом, переговорними кімнатами, цифровою лабораторією, стартап-банком, поштовим відділенням, амфітеатром, еко-парком, паркінґом тощо. За інформацією міської ради, про готовість допомогти у його реалізації вже заявили ґлобальні інноваційні компанії: Microsoft, Intel, Ericsson, HP, Cisco, Schneider Electric і багато інших.
Своєрідне містечко з офісами та майстернями облаштовують у Львові на Знесінні. Це — «FEST Republic». Холдинґ емоцій «!FEST», якому належить більшість креативних ресторанів Львова, береться і за креативні простори. Засновники кажуть, що прагнуть сприяти стартапам і мають амбіції стати мало не українською «Силіконовою долиною».
Ще одна ініціатива матиме мистецьке спрямування. Йдеться про створення мистецького простору на території колишньої львівської фабрики повидла, що на Підзамчі. Фінансує проект австрійський історик Гаральд Біндер, засновник «Центру міської історії Центрально-Східної Європи». З його слів, тут буде культурний комплекс — театр, мистецькі майстерні, музика.
«Це буде плацдарм для міжнародної співпраці. Будь-який митець з будь-якого міста зможе приїхати і зробити виставку. Ідея в тому, щоб наповнити цей простір добрими і якісними речами. Ми хочемо бути майданчиком для співпраці локальної і міжнародної. Створення таких просторів — це крок до реальних змін міста», — розповідає куратор проекту Божена Закалюжна.
«Ми хочемо у результаті створити креативний клас — людей, які відрізнятимуться, думатимуть про своє місто, своїх дітей і про те, що залишать по собі», — підсумовує різні ініціативи Ілля Кенігштейн.