Вибори в обласні, районні, міські, сільські і селищні Ради депутатів трудящих західних областей України і Білорусії будуть проходити в один загальний для всіх громадян неробочий день, в неділю, 15 грудня 1940 року, з 6-ти годин ранку до 12-ти годин ночі, тобто на протязі 18-ти годин.
Виборчий закон зобов'язує дільничну виборчу комісію щоденно на протязі останніх 15-ти днів до виборів широко повідомляти виборців про день, час і місце виборів. Через пресу, афіші і плакати, по радіо і телефону, через домоуправління, при допомозі радянського активу виборець узнає про точний адрес виборчого приміщення.
Кожний виборець голосує особисто.
З'явившись у виборчу дільницю, виборець пред'явить секретарю або члену дільничної виборчої комісії будьяке посвідчення особи — паспорт або профспілковий квиток, або колгоспну книжку, або посвідчення сільської, селищної ради. Після цього виборець одержить виборчі бюлетені. Бюлетені будуть різного кольору, щоб виборець ясно представляв собі роздільний порядок голосування за кандидатів в депутати обласних, міських, районних, сільських, селищних Рад.
Кількість виборчих бюлетенів, які одержить виборець, залежить від його місця проживання або місця перебування (постійного чи тимчасового, байдуже) в день виборів. Виборці, які живуть в містах, які не мають внутрірайонного ділення, одержують два виборчих бюлетені: 1) світлозеленого кольору для голосування за кандидата в депутати обласної Ради, і 2) білого кольору для голосування за кандидата в депутати міської Ради. Так наприклад виборець, який живе в Тарнополі, УРСР, буде голосувати по одному виборчому бюлетеню за одного кандидата в Тарнопольську обласну Раду депутатів трудящих, а по другому бюлетеню — за кандидата в Тарнопольську міську Раду. Так само будуть голосувати виборці, які живуть в Перемишлі, Ровно, Бориславі і інших містах обласного підпорядкування, які не мають внутрірайонного ділення.
Більшість виборців буде голосувати по трьох виборчих бюлетенях.
Наприклад виборці, що живуть у Львові, який має внутрірайонне ділення, одержать на виборчій дільниці три виборчих бюлетені: один — світло-зеленого кольору — для голосування за кандидата депутати обласної Ради, другий — білого кольору — для голосування за кандидата в депутати міської Ради, третій — світлоголубого кольору — для голосування за кандидата в депутати районної Ради даного міста.
Так, наприклад, виборець, що живе в Сталінському районі міста Львова, буде одночасно голосувати за трьох кандидатів: одного — в Сталінську районну Раду Львова, другого в Львівську міську Раду, і третього — в Львівську обласну Раду депутатів трудящих.
Виборець, що живе в будьякому селі чи селищі, будьякого району західних областей України і Білорусії, буде одночасно вибирати в три Ради. Так наприклад виборець, що живе в селі Підгорідньому, Рогатинського району, Станіславської області, УРСР, одержить в виборчій дільниці одночасно три виборчих бюлетені різних кольорів для голосування за кандидатів в депутати трьох виборчих округів: 1) світлозеленого кольору для голосування за кандидата Станіславської обласної Ради, 2) світлоголубого кольору для голосування за кандидата в депутати Рогатинської районної Ради і 3) білого кольору для голосування за кандидата в депутати Підгороднівської сільської Ради.
Виборчий закон, що враховує інтереси трудящих, створює для них максимальні вигоди. Виборча дільниця де відбувається голосування, — загальна для виборів в усі місцеві Ради депутатів трудящих. Це позбавляє радянського виборця від ходіння по різних виборчих дільницях.
У відповідності з принципом рівноправності всіх громадян СРСР, громадянин будьякої союзної республіки має право участі у виборах в данній республіці, якщо в день риборів він знаходиться на її території. Цим самим знищений який би то не був ценз осідлості, який був у панській Польщі і особливо причіпливо дотримувався при виборах органів так званого місцевого самоуправління (воєводств, повітів, гмін, а також солтисів і підсолтисів).
Радянський виборчий закон не тільки не знає цензу осідлості, але й надає кожному виборцю, вимушеному на день виборів виїхати з місця постійного мешкання, можливість приймати участь в голосуванні. Для цього встановлений спеціальний виборчий документ: "посвідчення на право голосування". Цей документ виборець одержує в Раді, де він занесений в списки виборців. З ним "посвідченням" виборець може з'явитися в будьяку виборчу дільницю іншого міста чи села, де його зобов'язані допустити до голосування.
Припустім, що виборець, який живе постійно в Барановичах, вимушений на день виборів виїхати в Білосток. Щоб мати можливість виконати свій громадський обов'язок, цей виборець перед від'їздом повинен одержати в Барановичському виконкомі "посвідчення на право голосування" і по приїзді в Білосток з'явитися в будьяку виборчу дільницю, де його допустять до голосування. Те ж саме повинен зробити виборець, який живе, наприклад, в Тернополі і який приїхав в день виборів у Львів.
Радянський виборчий закон не забув і про хворих, породільниць, інвалідів. В лікарнях, родильних будинках, будниках відпочинку, санаторіях і в будинках інвалідів утворені окремі виборчі дільниці (при наявності там не менше 50 виборців). В лікувальних установах, де окремі виборчі дільниці не утворені, дозволяється прийом виборчих бюлетенів в самих лікарських установах виділеними для цієї мети членами дільничної виборчої комісії; в таких випадках лікувальні установи постачаються окремими виборчими скриньками (урнами).
Порядок заповнення виборчих бюлетенів дуже простий. Писати у виборчих бюлетенях виборцю нічого не доведеться. В кожному бюлетені виборець залишає прізвище кандидата, за якого він бажає голосувати. В кожному виборчому бюлетені треба залишати тільки одне прізвище, тому, що від кожного округу в дану Раду обирається тільки один депутат. Якщо виборець впише в бюлетень прізвище кандидата, якого там не було, то такий бюлетень буде визнаний недійсним тому, що балотуватися можуть тільки ті кандидати, які були висунуті громадськими організаціями і товариствами трудящих і своєчасно зареєстровані окружною виборчою комісією.
Заповнивши бюлетень, виборець складає його в двоє або в четверо з тим, щоб не видно було їх заповненої сторінки, і переходить з кабіни, де він заповняв бюлетені, в кімнату виборчої комісії. Тут він особисто опускає бюлетень у виборчу скриньку. Таким чином повністю зберігається тайна голосування.
Припустім до 9 годин вечора виявиться, що всі виборці даної виборчої дільниці уже проголосували. Чи значить це, що можна закривати приміщення і приступати до підрахунку голосів? Ні, не значить. Треба підождати до 12 годин ночі, тому, що можуть прийти для голосування приїжджі громадяни, які мають на руках "посвідчення на право голосування". Якщо виборець сам не може заповнити бюлетень через який небудь фізичний недолік (наприклад сліпоту) або через неписьменність, він мав право звернутися за допомогою до будьякого виборця.
Виборчий закон попереджує тих, хто намагатиметься порушити або перекрутити волю радянських виборців. Всякий що намагається обманом, загрозами, насильством або іншими злочинними способами вплинути на волю виборців, буде покараний радянським судом.
[Червоний Перемишль]
12.12.1940