4500 років тому в Європу зі сходу переселилась велика група людей, які принесли з собою нові технології (зокрема, колесо), а їхня мова, очевидно, лягла в основу більшості сучасних європейських мов. На це вказує аналіз ДНК майже 100 стародавніх європейців, який здійснили генетики з Гарвардської школи медицини. Гени цих стародавніх переселенців сьогодні присутні в геномі майже всіх жителів сучасної Європи.
Перші Homo sapiens на території Європи були мисливцями-збирачами, які прибули з Африки через Близький Схід близько 45.000 років тому (неандертальці та інші архаїчні види людей проживали тут набагато раніше). Дані археології та ДНК-аналізу свідчать, що 8000 років тому з Близького Сходу прийшла друга хвиля міграції. Ці нові переселенці були вже землеробами. В деяких регіонах вони витіснили мисливців-збирачів, а в інших змішались з ними.
Аналіз ДНК древніх та сучасних європейців, який провели вчені з Гарвардської школи медицини встановив, що, окрім цих двох хвиль міграції, була ще й третя, яка на територію Західної та Центральної Європи прибула з степових регіонів Східної Європи та Західної Азії.
Науковці проаналізували ядерні ДНК 69 людей, які жили в Європі між 6000 та 1000 років до н. е. й порівняли їх з вже розшифрованим геномом інших 25 древніх європейців, включаючи «Отці» - «снігової людини», яка жила 5300 років тому в Альпах. Вони встановили, що ДНК людей, які жили 4500 років тому в Німеччині й належали до т. зв. культури шнурової кераміки, виявилось напрочуд схожим до ДНК степових пастухів, які мешкали тоді ж на території Південно-Східної України та Західної Росії й відомі під назвою ямної культури.
Ямна культура була поширена на обширній території від Дунаю до Уралу та Каспію. Аналіз ДНК свідчить, що 4500 років тому відбулась масштабна міграцію представників цієї культури до Центральної та Західної Європи, де вони змішалися з місцевим населенням, - стверджують вчені у статті, опублікованій 10 лютого на сервері препринтів bioRxiv. Генетична спадщина ямної культури присутня в геномі майже всіх європейських народів, в найбільшу її частку мають північні народи, зокрема норвежці, шотландці та литовці. Причини та географія цієї древньої міграції ще не зовсім зрозумілі. Команда Райха стверджує, що мігранти, очевидно, повністю витіснили корінних мешканців з території сучасної Німеччини.
Щонайцікавіше, переселення ямної культури, за гіпотезою вчених, вплинуло на походження сучасних європейських мов, зокрема германських, слов’янських та романських мов. Деякі дослідники вважають, що на прототипах цих мов говорили землероби, які належать до другої хвилі міграції 8000 років тому, однак команда Райха стверджує, що їх походження краще узгоджується зі «степовою гіпотезою». Представники ямної культури розширили географію використання своєї прамови після винаходу колеса й одомашнення коней близько 6000 років тому, що дозволило їм пересуватись на великі відстані.
Не зрозуміло, однак, чи мова представників ямної культури була прототипом усіх індо-європейських мов чи лише їх частини. Пол Хеґґарті, лінгвіст з Інституту еволюційної антропології Макса Планка у Лейпцігу (Німеччина), підозрює, що мова ямної культури могла бути попередницею слов’янських, германських та романських мов, однак вважає малоймовірним її зв’язок з південними європейськими мовами, зокрема старогрецькою, а також східними індо-європейськими мовами, наприклад санскритом.
Чарльз Лалуеза-Фокс, палеонтолог з Інституту еволюційної біології в Барсеолоні, крім того, вважає, що дослідження команди Райха підтверджує гіпотезу про генетичну однорідність перших ранніх мешканців Європи. За його словами, перші переселенці з Близького Сходу, які прийшли 8000 років тому, були однорідною групою з дуже незначними генетичними розбіжностями. «Кінець цьому настав з появою металургійних технологій, одомашненням коней та винаходом колеса, що змінили тактику воєнних дій. Саме унаслідок цих технічних новацій розпочалися масштабні міграції та пов’язані з ними змішання древніх народів й племен», - вважає науковець.
European languages linked to migration from the east
Джерело: Nature, 12/02/2015
Зреферував Євген Ланюк
16.02.2015