Звернення до Президента України і Прем’єр-міністра України

 

 

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

 

Драматичні виклики, що постали перед Україною, потребують від усіх нас максимальної національної єдності. Ніщо так не посилило б нашого ворога, як «тріщини» всередині українського політикуму і взаємне відчуження влади та суспільства.

 

На жаль, ці загрози не є суто уявними.

 

Так, Ваші, пане Президенте і пане Прем’єр-міністре, зусилля щодо захисту й реформування країни, заслуговують на повагу.

 

Так, українці демонструють волю до свободи, героїзм і терпіння.

 

Проте не можна не бачити, що Путін зробив ставку не тільки на військову агресію, а й на руйнування України зсередини. Його потенційні союзники:

суперництво між керівниками держави та політичними силами, що їх підтримують;

соціальне невдоволення;

масова депресія;

розбрат між різними суспільними групами;

недовіра суспільства до влади.

 

Протиставити цій загрозі, яку Путін усіляко підживлює, ми маємо непохитну силу єдності. Єдність же базується на вірі в свою об’єктивну правоту, спільній меті та взаємодовірі.

 

Ми переконані: ситуація, що склалася, потребує налагодження чесного та відвертогодіалогу влади і суспільства. Нині і повсякчас.

 

Люди мають знати усю правду про події у Донецькій та Луганській областях, хоч якою б гіркою вона була, про заходи держави щодо зміцнення національної безпеки. Майбутнє Донбасу не може бути тільки предметом таємної дипломатії, внаслідок якої великі держави поставлять нас перед фактом, нав’язавши варіанти вирішення кризи, вигідні собі. Це наша доля, і голос українських людей повинен звучати передусім.

 

Люди мають знати, які саме реформи, в які терміни і якою ціною здійснює (чи має намір здійснити) уряд. Причому ціна, що її необхідно сплатити за оновлення країни, мусить стосуватися усіх без винятку.

 

Людям треба пояснювати кадрову політику влади: вона не може породжувати сумніви  й розчарування, що завершуються висновком: «Нічого не змінюється».

 

Суспільство потрібно інформувати.

 

Перед суспільством потрібно звітувати.

 

До голосу і настроїв суспільства потрібно прислухатися.

 

Поки що відкритого діалогу влади із суспільством бракує. А він має вестися щодня — Вашими вустами, вустами міністрів та спеціальних речників.

 

Іншого не дано. Адже довіра народу до влади є запорукою нашої перемоги.

 

Ми віримо в неї.

 

Слава Україні!

 

 

 

12.02.2015