Розвязані дві установи в Журавні. Староство Повітове Жидачівське, через пост поліції в Журавні, припинило в діяльності Кружок "Сільського Господаря" й читальню "Просвіти" в Журавні дня 8 липня ц. р. і забравши діловодство обох товариств, спільну їx домівку опечатало. В мотивах припинення як Кр. С. Г. так і читальні "Просвіти" подає староство, що дня 9 травня ц. р. члени згаданих товариств побили Анастазію Жовнір зі Журавна (русска) і змушували мешканців інших політичних переконань співати в церкві українські націоналістичні пісні ("Боже Великий, Єдиний"). В дійсности згаданої Анастазії Жовнір ніхто і ніколи з українців не бив, а навпаки одної неділі після Богослуження Анастазія Жовнір враз зі своїм братом Гринем Жовніром побили до крови українську дівчину зі села Новошина та зірвали їй відзнаку "Просвіти". Розвязання цих установ у Журавні прийшло у висліді доносів "русских", що свобідно і безкарно гуляють собі в українському Журавні. Це вже 12 читальня та 18 товариство в Журавенщині. Розвязані установи зробили відклик.
На староукраїнській етноґрафічній мові. В околицях, положених на захід від Люблина, кидаються в очі староукраїнські назви місцевостей, які стрічаємо майже до самого правого берега Висли. Маємо там напр. при шосі, що йде на захід від Люблина, с. Калене, а тепер перекрутили на "Калень", дальше є місцевість Богутин, а тепер це перекручено на "Богуцін"; на невеликих горбочках розсілася місцевість Купини, бо і горбки виглядають як купини, а її перекрутили на "Купін". Маємо там ріжні Волі, Берлоги, Колоду. В цих місцевостях находять часто кремінні вироби, як серпи, тощо. Між прізвищами селян стрічаємо найбільше такі, як Дурак, Гайдук, Козак, Манько, Марусяк, Струський, Мазуркевич, Ковалик, Пецьо, Цибуляк, Свачина і т. д.
Туристичний рух у прикордонній смузі уреґулювала нова інструкція станиславівського воєводи. Особи, що виїздять до більших літнищ (як Косів, Кути, Жабє, Ворохта, Татарів, Микуличин, Яремче, Делятин, Гребенів, Славсько), користуються повною свободою рухів. Але коли мова про гірські прогульки в терені прикордонної полоси (хочби частинно), повною свободою рухів користуються тільки державні урядовці, старшини і підстаршини та їхні родини. Інші особи мусять дістати перед виїздом дозвіл на побут у прикордонній смузі, від староства в місці замешкання, або від найближчої сотні (компанії ) КОП-у. У тій смузі вільно робити світлини (смуга 2—6 км. означена в терені таблицями) за винятком військових, залізничих і поштових обєктів. Прикордонна смуга станиславівського воєвідства обіймає повіти: Kociв, Надвірна, Калуш, Долина і Стрий, і сягає від Черемошу по Климець над Стриєм.
Залізничі знижки для дітей обовязують цього року від 10. до 19. ц. м. З них можуть користати діти до 14-го року життя, себто уроджені найскорше 1925 р. Вони мусять їхати під опікою осіб що найменше 18-літніх; одна oсоба може взяти зі собою найбільше 4 дітей. Вона мусить купити для себе нормальний або знижковий білєт. Можуть це бути крім постійних знижок поворотні прогулькові білєти, поворотні робітничі, знижкові на туристичну або капкову книжечку, індивідуальні карти участи і т. п. Зате не можуть перевозити дітей ті, що мають безплатні службові білєти, окружні, відтинкові, місячні, тижневі, робітничі тижневі, місячні шкільні, місячні спеціяльні, абонаментові, збірні на перевіз гуртів, контрольні карти на популярні поїзди та білєти міжнародньої сполуки. — Перед виїздом опікун мусить купити для дітей карту участи і знижкові білєти. Карти видають білєтові залізничі каси та бюра подорожі по 30 сот. зa штуку. Виповнені карти треба предложити в касі й щойно тоді можна купити для дітей знижкові білєти із 76 відс. знижкою, важні на переїзд і поворот. Після приїзду до останньої стації білєтів не віддавати двірцевій прислузі лише заховати на поворот. Перед поворотним виїздом білєти треба остемплювати в касі. Знижки відносяться до поспішних і особових поїздів у клясах І, II. і III. Опікун мусить мати із собою докази, що стверджують вік дитини (лєґітимації, метрики, шкільні свідоцтва). Всі рубрики в карті участи треба дбайливо виповнити.
