Новий престолонаслїдник.

Відень, 30. червня 1914.

(яв) "Король вмер — нехай жиє король!" Одвітно до сеї монархістичної засади про безперервність власти пануючого наступає й установленє точного означеня дїдиченя корони держави. За час 66-лїтного панованя цісаря Франца Йосифа приходить отсе вже до другої зміни престолонаслїдника в державі і то знов спричиненої ненадійною катастрофою в сїмї пануючої династиї.

Коло особи престолонаслїдника все витворюють ся найріжнороднїйші лєґенди, які набирають тимбільше правдоподібности чим більше престолонаслїдник висуваєть ся з затиша та починає брати якусь активну участь. Очивидна річ, що не все піддержували характеристику престолонаслїдників пізнїйші події, як вони ставали володарями. Оттим то й не легко установити на скільки є правди а на скільки видумки в тім, що говорить ся про думки й особу погибшого арх. Франца Фердинанда. Не мож також збагнути, якими шляхами повів би він був монархію при співучасти співдїячів, які в останих роках за почином Бельведеру заняли ріжні чільні становища в державі. Смерть, несподівана, сильнїйша над усе смерть, перечеркнула всї комбінациї і місце престолонаслїдника з будь-що-будь маркантно зазначеними рисами займає справдї незаписана полїтична карта — молодий, ледви 27-літний, загально люблений Віденцями, та не маючий ще досьвіду, потрібного для володаря великої монархії — арх. Кароль Франц Йосиф, на якого звертаєть ся тепер увага загалу держави. Вже й появляють ся в пресї вістки, які починають кидати деяке сьвітло на особу архикнязя як будучого спадкоємця корони Габсбурґів, який досі був тільки знаменитим молодим офіциром та щасливим мужом і батьком.

Кореспондеция Zentrum доносить, що пок. мінїстер рільництва проф. д-р Альбін Браф був часто в контакті з архикнязем Каролем Францом Йосифом, як він студиював на праськім унїверситетї. Проф. Браф викладав архикнязеви про державні умілости та висловлював ся дуже похвально про великі спосібности архикнязя та часто підчеркав великий інтерес теперішного наслїдника престола для всїх важних питань та його коректність в сповнюваню обовязків. Д-р Браф оповідав також, що архикнязь говорить добре по чеськи та висловлюєть ся поправно, коли по чеськи говорить ся також і на научні теми.

Як престолонаслїдник виступив арх. Кароль Франц Йосиф вчера. Архикнязь Франц Сальватор проводив цісаря тільки з Амштетен до Ст. Пельтен. Тут висїв і вернув до Амштетен, а цїсар поїхав до Відня сам.

На двірци в Пенрінґу здибав цісаря архикнязь Кароль Франц Йосиф. По привитаню на двірци поїхав цісар разом з теперішним престолонаслїдником в одній двірській каретї через тисячні ряди публики, яка через цілу дорогу і перед Шенбруном грімко манїфестувала свої симпатиї для володаря держави.

Коли карета спинила ся перед порогом цісарської палати в Шенбрунї, вискочив з карети перший архикнязь та поміг цісареви при висїданю а відтак пішов сходами разом з монархом до цісарських кімнат, де спинив ся кілька мінут.

Коли архикнязь виїздив з Шенбруну, зладила і йому публика овацию в замковім подвірю і на поблизьких улицях. Богато публики дожидало його повороту під його замком Гецендорф, збудованім Мариєю Тересою 1744 р. недалеко Шенбруну (в XIIІ окрузї). Над'їздячого архикнязя повитано окликами "Hoch" та махано йому на зустріч капелюхами й хустками.

Нинї о 8 год. рано приняв цісар архикнязя Кароля Франца Йосифа на окремім послуханю. Родинні і конституцийні формальности, получені з зміною престолонаслідника, полагодить цісар ще перед виїздом до Ішлю.

Архикнязь Кароль Франц Йосиф є тепер підполковником і командантом баталїону 39 полку піхоти, який кватирує у віденській Stitskaser-nе. У війскових кругах говорять, що він вже незабаром буде звільнений з сего становища та що заавансує. Престолонаслїдник не буде одначе відразу посунений на так високе становище, щоб можна йому придїлити війскову канцелярию убитого арх. Франца Фердинанда. Будучий володар монархії всеж таки буде авансувати у виїмково швидкім темпі і то швидшім, як се було досї та мати ме нагоду вже в недалекім часї пізнати військову службу на становищи висшого команданта. Здаєть ся, що архикнязеви придїлять війсковий штаб та дорадників, вибраних з круга офіцирів, що творили війскову канцелярию архикнязя Франца Фердинанда. Дуже замітна є вістка, що полковник ґенерального штабу д-р Карло Бардольф, який був тепер шефом війскової канцеляриї ґенерального інспектора оружної сили монархії, буде приділений до особи нового престолонаслїдника. Війскова канцелярия пок. арх. Франца Фердинанда буде розвязана, а її перзонал оскільки не увійде в склад почоту арх. Кароля Франца Йосифа, буде розмішений на инших службових місцях.

Ґенеральний інспекторат цілої оружної сили збройної не буде на ново обсаджений, бо се виїмкове становище креував цісар відручним письмом з 18 серпня 1913 тільки ad personam для арх. Франца Фердинанда, котрий на основі сего уряду бувби на случай війни станув вождом морської й сухопутної оружної сили монархії.

У всїх квестиях, де ходити ме о заступство цісаря при важних війскових подіях як прим. в часї великих маневрів, репрезентувати ме на будуче монарха після одної верзиї найстарший ранґою з поміж ґенералів, які є членами цісарського роду, архикнязь Фридрих.

Архикнязь Фридрих є ґенералом піхоти, та начальним командантом австрийської краєвої оборони й інспектором армії. Архикнязь Фридрих буде — як довідуєть ся N. Fr. Pr. — фунґувати вже в часї сегорічних великих маневрів в північній Угорщині.

Кореспонденция Information довідуєть ся знов, що війскові аґенди пок. арх. Франца Фердинанда перейдуть на ґенерального інспектора тепер артилериї, ґен. піхоти арх. Леопольда Сальватора.

[Дїло]