Ратуймо Гуцульщину!

Рік тому минув, як перед великодними сьвятами появив ся в наших часописях поважний клич, призиваючий суспільність на ратунок з нужди Гуцулів. Причину до сего дали минувшорічні виливи гірських рік а передовсїм Черемошу, що задля дикої плавачки повиривав розбурханими филями береги, розляв ся широко по надбережних гуцульських ґрунтах та нанесеним камінєм перемінив урожайну землю в пустар.

Посипались жертви. Українська суспільність з Галичини зложила 4828 кор., з Америки прислали 759 кор., наш добродїй Ол. Мишуґа жертвував 1000 кор. Зібрані гроші роздано Гуцулам на закупно пасхи.

Закордонні наші братя єще не уважають за свій обовязок ратувати нас в тяжких хвилях, за те істинно-русскі чорносотенці зачинають щораз більше накидувати ся з своїми жертвами для осягненя своїх брудних полїтичних цілий.

Користаючи із свобідного часу вибрав ся я в часї вакацій на Гуцульщину пізнати красу гір та придивити ся близше тамошній нуждї. Менї представилась справдї величезна нужда. Але її не спричинили анї минувшорічні виливи анї дикі сплавачки, які наносять лиш льокальну шкоду, а на материяльне положенє цілої Гуцульщини не роблять впливу. Нужда змагає ся постепенно від ряду лїт без згляду на се, чи виливають ріки чи нї, а жерелом її є цілковитий брак підготовленя Гуцулів до теперішних щораз тяжших умовин житєвих.

Теперішний Гуцул жиє в той сам спосіб, як і його батько жив або дїд безжурно, свобідно, весело, не здаючи собі справи з того, що його батько був в далеко лекших условинах, як господар три або чотири рази більшого простору землї, яка через подїл між рідню втроє або четверо тепер роздробила ся. Не призвичаєний до постійної праці в своїм господарстві тому, що переважно свою землю не оре анї не сїє, а найтяжшу роботу в поли має лиш раз в рік, тодї як робить сїно. Через те майже що третий день святкує, вигадуючи ріжних святих, в память яких не вільно зовсїм жадних або поодиноких робіт виконувати. Маючи тілько вільного часу, дармує і розпиває ся та видає багато на їду. Хоч дрібки має по лїсах, іде на роботу на короткий час, аби заробити на покритє найконечнїйшої потреби, а відтак знов сидить бездїльно в хатї. Ще більше дармує жінка, видає богато на строї і на ріжного рода шмінки, якими для наданя собі красшої вроди малює лице. Шмінка дає значний дохід для аптикаря на Гуцульщинї. Своєю безчинностию нагадує менї Гуцулка музулманську жінку, якій мав я нагоду приглянути ся три роки тому, обїзджаючи кольонїї наших селян, осївших в Боснї. Ріжниця хиба в тім, що музулманську жінку змушує до безчинности релїґійний закон.

Задля холодного в горах підсоня збіже удає ся лише в вузких долинах, а все запотребованє зерна, зглядно кукурудзяної муки, достарчують населеню Жиди, що обсїли скрізь Гуцульщину та нищать безпощадно Гуцулів, використовуючи їх несьвідомість та легкодушну вдачу. За муку звичайно не платить Гуцул готівкою, лиш бере на борг та не журить ся зовсїм, кілько наробив довгу, з чого віддасть, бо Жиди радо йому боргують та ще дають позички на инші біжучі його видатки.

Так само пє Гуцул на борг... Коли призбирає ся більша квота довгу, годить ся на заінтабулюванє її на своїм ґрунтї, бо не має чим заплатити, тодї знов Жид отверає йому борг та кредит, а відтак дальше інтабулює своєї претенсиї на ґрунтї. В той спосіб позалїзили Гуцули в довги, з яких не можуть через свою безрадність нїяк вилізти, і Жиди таним коштом стають власниками їх землі так, що нинї вже значна часть Гуцулів лишилась без землї і без даху, а як так дальше піде, то Гуцульщина в скорім часї стане чистою Палєстиною.

Аби тому запобігчи, треба на се великого вкладу і то вкладу не лиш самого гроша але ідейної праці. Бо хотяй би ми складали що року обильні жертви та підмагали ними задовжених Гуцулів, то себи їм нїчого не помогло, лиш пхало ще в гіршу руїну, піддержуючи в них дальше їх безжурність та бездїльність. Треба передовсїм взяти ся до осьвідомленя Гуцула в тім напрямі, аби ясно здавав собі справу з свого страшного положеня, до якого довів своїм легким безжурним житєм і з якого він сам лиш своєю власною працею міг би виратувати ся. Треба йому показати та научити, як має брати ся до праці, як має орґанїзувати і вести борбу о красшу будучність.

А до науки та до всякої орґанїзациї Гуцул не є тяжкий. Через вроджену понятливість легко присвоює собі всякі відомости та розцікавлює ся наукою о много скорше, як наш на долах селянин.

Се виказали виклади, уладжувані минувшого року в Дорі кождої недїлї і сьвят гуртком ідейних лїтників, перебуваючих там для сьвіжого віддиху.

Викладів сих слухали кождого разу з увагою зібрані битком в читальни "Просвіти" Гуцули і Гуцулки та відтак ріжними допитами розводили дискусию.

Так само гуцульська спілка торговельна в Дорі "Гаразд", заснована заходами інжинера Мирона та ведена під наглядом теперішного ідейного пароха о. Ганушевського прегарно розвиває ся завдяки почутю силїдарности місцевих Гуцулів.

Щоби дати почин до дїйсного ратованя Гуцулів, постановила економічна Комісия Товариства "Просьвіта" на своїм засїданюо з дня 20 мая с. p. уладити в господарській школї в Милованю шеститижневий курс для Гуцулів з програмою науки, відповідаючою найбільше їх потребам. Курс сей має на ціли познакомити Гуцулів з найважнїйшими здобутками науки господарства для гірських околиць, а саме з управою сїножатий і пасовиск, через яку можна в наших горах збільшити продукцию паші на тім самім просторі землї, дальше з наукою годівлї товару і молочарства, а також з управою огородовини, якаби в долинах між горами зовсїм добре удавала ся та давала значний дохід Гуцулам в тих місцевостях, де зїзджають ся лїтники.

З науки торговлї мають Гуцули познакомити ся з основами кооперації а специяльно з орґанїзациєю і дїловодством крамниць та кас в ціли виробленя в них хисту до закладаня у себе торговельних спілок і позичкових кас.

Крім того в часї курсу будуть відбуватися постійно виклади, поучуючі всесторонно про шкідливість алькоголю для зєднаня Гуцулів на членів до українського протиалькогольного товариства "Відродженє" та підготовленя їх на пропаґаторів ідеї товариства в горах.

До веденя науки на сїм курсі є призначені так під зглядом фаховим як і педаґоґічним самі досьвідні учительські сили. Часть господарську вестимуть Гр. Думка директор школи і Гр. Стефурак, що по скінченю земельної академії у Відни відбував господарську практику в Швайцариї для пізнаня орґанїзациї гірських господарств і тепер від двох лїт учить в господарській школї в Милованю в часї зимової науки годівлї і молочарства. Управи огородовини учитиме Іл. Породко управитель садівничого заведеня шкільного. Для науки торговлї призначений Мир. Грушкевич інструктор торговельний при Товаристві "Просьвіта", який вже від 4 років провадить курси торговельні, уладжувані при філїях "Просьвіти" і своїми приступними та ясними викладами уміє заохотити селян до сего предмету. До науки про кооперацию і шкідливість алькоголю упрошено о. Н. Бачинського місцевого пароха і куратора школи, який є постійним прелєґентом тих предметів в часї зимової науки. Крім того при кінци курсу приїде директор канцеляриї Товариства "Відродженє" для виголошеня ряду викладів на протиалькогольні теми.

Наука зачне ся 10 червня с. р. Кошти удержаня за харч і мешканє виносять в часї шеститижневої науки 30 кор., а решту коштів покриває Товариство "Просьвіта" з своїх фондів. Незаможні можуть дістати до половини знижку.

Повисше представлена програма науки дає всяку надїю, що Гуцули віднесли би з курсу велику користь. Ходить лиш о се, аби їх в відповіднім числї стягнути до школи, бо тепер літом є на 40 учасників місце.

А стягнути на курс можуть лиш поодинокі інтелїґенти живучі на Гуцульщині і орґанїзациї просьвітно економічні. Нехай кождий інтелїґент Гуцульщини постановить собі зголосити на курс і вислати до Милованя хоч одного Гуцула, що скінчив найменше 18 років житя та уміє читати і писати, а фреквенция буде запевнена. Те саме нехай зробить кожда філїя, читальня, господарський кружок, Сїч зорґанїзована на Гуцульщинї, а кождий член нашої суспільности, що бажає ратувати Гуцульщину, хай жертвує хоч дрібну лепту на оплату харчу і на дорогу до Милованя, (стация Палагіче) учасникам курсу, бо годї сподївати ся, щоби Гуцул при теперішнім станї осьвіти і обдовженю схотів власними грішми покрити кошти. Зголошеня на курс треба надсилати до Товариства "Просьвіта" у Львові, ринок ч. 10.

Наколи-б ся перша проба удала ся то можна би кождого року в Милованю уладжувати для Гуцулів того рода курси в маю і червни, бо в зимі школа занята пятимісячною наукою. Так само в жіночій господарській школї в Угерцях для Гуцулок.

А була би ще і та користь уладжувати курси в ту пору, що Гуцули зїзджаючись що року на науку, пізнали би, як від рана до ночи в потї чола працюють в лїтї люди на долах. Відтак брали би ся у себе дома до праці.

[Дїло]