Молоде, ледви перший рік істнуюче укр. товариство Технїчне розвинуло відразу не звичайно інтензивну дїяльність, чим дало доказ, що і техніки наші розуміють потреби часу і що орґанїзация ся має для культурного розвитку нашого народа першорядне значінє. З друкованого справозданя, яке зістало предложене загальним зборам на дни 14 марта б. р., довідуємо ся, що товариство числило 70 дїйсних членів, переважно галицьких інжінєрів, бо тільки 3 з Буковини і 1 з України (з полтавської ґубернїї). — Видїл тов. займав ся не тільки справами своїх членів, але виступав в оборонї прав цілого загалу українських технїків, особливо при нагодї покликаня до житя палати інжінєрської. Подібно як у всїх галицьких інституциях, так і тут подолано права меншости і надано палатї інжінєрській виключно польський характер. Товариство висилало в сїй справі меморияли до клюбу послів парляментарних з Відня і до ц. к. мінїстерства робіт публичних, щоби дозволено було утворити на paзї окрему секцию українських цивільних інжінєрів в палатї і щоби статутово було застережене заступництво в управі палати для інжінєрів Українців, а таксамо і права української мови зрівнані з польською. На жаль заходи сї не увінчали ся успіхом. Мінїстерство обіцяло вправдї в своїм рескриптї, що наколи число членів цивільних інжінєрів-українців зросте до більшої скількости, то піддасть ревізиї статута палати, причім жаданя наші мали би бути узгляднені, однак що до співуправи палати і що до мови української відіслано інжінєрів до конститууючих зборів, на яких мають ся ухвалити реґуляміни палати. — Більшість польська однак доси віднесла ся ворожо і неприхильно до справедливих, що правда нечисленних ще авторизованих інжінєрів Українців.
Товариство занимало ся головно актуальними справами технїчної породи, що стояли на порядку дневнім як справою плавби на ріках і штучних каналів, справами мелїораций рільних, комасациї, водопроводів, звітами з конґресів фахових, до чого відбували ся сходини тижневі в льокалю школи торговельної при улици Міцкевича ч. 11.
На відчити cї, при яких вела ся оживлена дискусия, бували і гостї, а особливо бували численно члени "Основи".
На загальних зборах ухвалено збирати материяли до технїчного словаря разом з членами "Основи" і по порозуміню з наук. тов. ім. Шевченка.
З важнїйших ухвал піднести належить ухвалу основаня комісиї для поради в справах технїчних, яка буде удїляти всяких інформаций в справах фахових у всїх галузях практики інжінєрської. Для комісиї ceї має бути уложений реґулямін і аж тогди увійде в житє. До видїлу вибрано: Залазецький (голова), Корнелля і Мартинець (заступники голови), на членів: Януш (секретар), Дидинський (касиєр) Бартош (біблїотекар), Мудрак (господар), Корнелля (редактор), Творидло, В. Шухевич мол. і Сьвірський. До комісиї контрольної Ганїнчак, Ганкевич, Заячківський, Вєлькопольський і Струк.
[Дїло]
10.04.1914