Відбулися в недїлю д. 7 н. ст. цвітня. Членів, самих львівских, явилося 20.
Збори отворив о год. 4-ій голова товариства проф. Ис. Громницкій промовою, в котрій, повитавши зібраних членів, присвятив теплі слова памяти покійного о. Стефана Качали, основателя і добродїя товариства.
Опісля відчитав в заступстві секретаря д-р Ом. Калитовскій, член видїлу, справозданє з дїяльности видїлу за роки 1887 і 1888, в котрім піднесено, що побіч стараня о друкарню, ceго поки-що єдиного майна товариства, сповняв видїл також вложену на него литературну задачу, видаючи часопись "Зорю", в котрій кромі редактора, члена товариства, п. Гр. Цеглиньского а опісля п. А. Борковского, брав видний удїл многозаслужений голова тов. "Просвіти", проф. д-р Ом. Огоновскій, і деякі члени видїлу. Справа видавництва сего була часто предметом нарад на видїлї, де обговорювано напрям "Зорї" і важнїйші предмети, які мали-би знайти поміщенє в часописи, лишаючи виконанє редакторови. А хотяй финансовий стан видавництва в році 1888 не був дуже світлий, то все-таки рїшив видїл провадити дїло і в році 1889, щоби не позбавити читателїв своїх в Галичинї і на Українї сего для литератури заслуженого і від девяти лїт уже виходячого органу. Задля великої ваги предмету заряджує видїл передруки з "Исторії литератури" д-ра Омеляна Огоновского, а по першім томі, що опустив прасу в р. 1887, вийдуть уже незабавом накладом товариства дві части тому другого, обнимаючого 60 печатних аркушів вісїмки. Крім того опустив прасу передрук Шиллерової драми "Дївиця Орлеаньска" в перекладї о. Горницкого, поміщуваної в тогорічнім річнику "Зорї".
В справі виміреного еквиваленту в квотї 230 зр. робив видїл всї можливі заходи, щоби узискати увільненє або бодай зниженє маючої заплатитися квоти, однак без успіху: трибунал администраційний не увзгляднив рекурсу товариства від рїшеня министеріяльного.
Ухвалену на послїдних зборах зміну послїдного §-у статута на случай розвязаня товариства затвердило ц. к. намістництво.
Товариство брало удїл у всїх льояльних і народно-патріотичних манифестаціях спільно з другими руско-народними товариством і не щадило навіть матеріяльних коштів, коли ходило о якусь хосенну справу. Головно піднести належить єгo иниціятиву в святкованю 50-лїтного ювилею "Русалки Днїстрової" і виданє памятного, сему предметови присвяченого числа "Зорї" в 6 аркушах при співудїлї самих членів товариства. Щирий удїл взяло товариство в похоронах незабутної памяти о. Стефана Качали, висилаючи свого відпоручника з вінцем.
По принятю до відомости сего справозданя слїдувало справозданє касове. Билянс за рік 1888 виказує в активах 17.987.24 зр., в пасивах 7.437.21 зр., чистого маєтку 10.560.03 зр., а приросту о 760 зр. На предложенє контрольної комисії удїлив збір уступаючому видїлови абсолюторію, а на внесенє проф. Шухевича заявив встанєм з місць признанє голові товариства п. Громницкому за єго великі труди і заходи для добра товариства.
Відтак принято тайним голосованєм в члени товариства всїми голосами пп. о. К. К—ого, д-pa Вас. Дїдошака і К. Паньківского, і на внесенє уступаючого видїлу йменовано многозаслуженого для науки проф. д-ра Омеляна Огоновского почетним членом товариства.
Дальша нарада велася під проводом Василя Нагірного. Загальний збір приняв по довшій дискусії отсі внесеня проф. Д. Гладиловича: щоби до помочи видїлу принято осібного секретаря за можливою ремунерацією, а при тім, щоби тим секретарем по змозї був член товариства; 2) щоби поручено видїлови, предприняти міри, щоби "Зоря" (ставшися переважно письмом для руских родин) стала з роком 1890-им газетою илюстрованою; 3) щоби видїл занявся виданєм поезій Шевченка, авторизованим д-ром Омел. Огоновским. Популярним виданєм творів Шевченка повинно би занятися тов. "Просвіта".
До нового видїлу увійшли пп. проф. Исид. Громницкій, проф. Юл. Медвецкій, инжинер Т. Барановскій, д-р Ом. Калитовскій і д-р Вас. Дїдошак; а заступниками стали пп. інж. Ганинчак і проф. Вол. Шухевич. — До контрольної комисії вибрано пп. Петра Огоновского, Вас. Нагірного і о. Ал. Стефановича. — Головою товариства вибрано потім проф. Громницкого.
Опісля відчитав п. Громницкій проєкт зміни статутів товариства, поданий проф. Ол. Барвіньским. Навязуючи до статьї в лютовім випуску місячника "Правди", в котрім проєкт був обговорений, подав п. Громницкій ті сущні зміни, які після сего проєкту зайшли би в теперїшнім статутї. Товариство им. Шевченка повинно бути — після того проєкту — науковим говариством, зорганизованим на лад "Србскога ученого дружтва" або колишнього "Towarzystwa przyjaciół nauk" в Кракові, щоби стало засновком будучої україньско-рускої академії наук. За-для того повинно товариство бути подїлене на чотири секції: а) филологичну і философичну, б) природничу, в) историчну і етнографичну і г) правничу. Заряд товариства повинен складатися з видїлу, котрий управляти-ме справами науковими, з комисії администраційної, котра вести-ме справи финансові і комисії контрольної. Що-би товариство могло бути приступнїйше для загалу, належало-би вкладку 50 зр. лишити для членів-основателїв, а членам дїйстним покласти щорічну вкладку 4 зр. і вписового 5 зр. одноразово. З тих двох катеґорій вибиралась-би комисія администраційна, котра орудувала-би майном товариства. Заводиться також катеґорія членів спомагаючих з вкладкою 1 зр. річно, що мали-би право брата участь тілько в наукових секціях і рїшати в справах наукових. На засїданях секцій в загальних зборах читали-би товаришї свої роботи наукові і реферати, а найкрасші роботи повинно товариство печатати в окремих "Записках товариства им. Шевченка".
Над предметом тим вивязалася жива дискусія. Деякі панове замітили, що обовязки членів дїйстних з 5 зр. вписового а 4 зр. річної вкладки ще тяжші, нїж дотеперїшні, де квоту 50 зр. можна роздїлити на 10 річних рат по 5 зр., а фактично, як часами робиться, і на менші рати. Проф. Медвецкій піднїс, що проєктована дїяльність наукова могла-би розвинутися і при теперїшнім статутї: ходить головно о людей, котрі могли-б і хотїли працювати в витичених напрямах. Найбільше припала до вподоби катеґорія членів спомагаючих з 1 зр. річної вкладки, з тим обмеженєм прав, які подав п. Барвіньскій.
Підчас тої дебати піднесено також гадку фузії товариства имени Шевченка з "Просвітою" в одно просвітно-наукове товариство, котре орудуючи спільними фондами могло-би відповідно зорганизувати і провадити наукову працю.
Вкінци порїшено на внесенє п. Громницкого підперте п. Шухевичем а д-ром К. Левицким: з огляду на важність справи а опізнену пору поручити новому видїлови, щоби розваживши добре ті проєкти, скликав невдовзї окремі ad hoc збори, де можна би тую справу остаточно порїшити.
На тім закінчено збори, подякувавши п. Нагірному за провід.
[Дїло]
10.04.1889