Вчерашні загальні збори членів товариства имени Шевченка написані будуть в лїтописи сего товариства яко хвиля дуже важна для єго розвитку і поступу. Вчерашні збори ухвалили порушену перед кількома роками і до сеї пори підготовувану основну реформу товариства на "наукове товариствo имени Шевченка".
Хід вчерашних зборів був ось-такій.
Заступник голови товариства проф. Вол. Шухевич, сконстатувавши, що зібралось потрібне число членів — більше, нїж звичайно в лїтах попередних — відкрив збори а опісля посвятив сердечну згадку покійному незабутному голові товариства, бл. п. Дамянови Гладиловичеви. "Важко нам — казав п. Шухевич — сегодня, коли не бачимо між собою тої душі праведної, того великого труженика для справи народної взагалї а многозаслуженого для товариства им. Шевченка, труженика повного посвященя. Перед смертію виповів він послїдні слова: "Здаєсь менї, що я щиро служив справі народній". Всї мусимо з найглубшого пересвідченя потвердити сю щирість служби пок. Дамяна справі народній, длятого, вставши з місць, віддаймо високу заслужену честь покійникови!" — Всї присутні встали і з чувством глубокого жалю почтили тим память справдї незабутного свого товариша і голови товаривства.
Потім заступник голови, покликавши на секретаря збору редактора Ив. Белея, удїлив, після проґрами, голосу проф. Вол. Коцовскому,а а опісля п. К. Паньківскому, щоби здали справу — першій з дїяльности видїлу в роцї, 1891-ім, а другій з маєткового стану товариства. [Зміст обох тих справоздань був уже поданий минувшого тиждня в "Дѣлї", длятого тут єго не повторюємо.] По короткій дебатї над тими cпpaвозданями — т. є. по вдоволяючих поясненях пп. справоздавцїв даних на деякі запитаня членів в справах білянсу і видавництва "Зорі" — збори приняли оба справозданя до відомости.
Відтак з порядку дневного зібрані, по справозданю проф. Громницкого в имени комісії контрольної, удїлили видїлови абсолюторію з веденя фінансової сторони товариства.
Опісля прийшла точка: "принятє нових членів" [бо членів приймають загальні збори]. Видїл предложив зборам зголосивших ся шість членів: проф. Василя Тисовского, проф. д-ра Іосифа Олеськова, о. Іосифа Олеськова, о. Евгенія Гузара, редактора "Народа" і сотрудника Kurjer-a Lwowsk-ого Ивана Франка, проф. Ивана Верхратского і кандидата адвокатского д-ра Олександра Кулачковского. Голосованє відбувалось тайно, картками, а скрутінія виказала, що на 22 відданих голосів всї кандидати — з виїмкою п. Франка — одержали всї голоси; п. Иван Франко дістав 5 голосів, отже перепав.
Потому преступлено до вибору видїлу і голови товариства. Рівно-ж тайним голосованєм [27-ох голосувавших] вибрано членами видїлу пп.: проф. д-ра Юл. Целевича, посла Ол. Барвіньского, К. Паньківского, Сад. Громницкого і д-ра Ол. Кулачковского, а заступниками видїлових пп. проф. Петра Огоновского і Ив. Верхратского. [Проф. Вол. Шyхевич випросив ся від вибору до видїлу з причини занятя в "Боянї", котрого єсть головою]. Головою-ж товариства имени Шевченка вибрано майже одноголосно д-ра Юл. Целевича. [Було внесенє д-ра Целевича, що-би головою вибрати посла Барвіньского, але збори справедливо звільнили єго, бо він єсть уже головою Руского товариства педаґоґічного і яко посол до ради державної довшій час не пробуває у Львові.]
По виборі трех членів до комісії контрольної полагодили збори дві справи — одну надпроґрамову, а другу проґрамову.
Сего року припадає 25-лїтний ювілей композиторскої дїяльности славного нашого земляка Миколи Лисенка, а заразом 50-та річниця єго уродин в дни 10 (22) марта с. р. [Микола Віталевич Лисенко родив ся 10 (22) марта 1842 р. в селї Гриньках, кременчуцкого повіта, полтавскої ґубернії, а першу свою композицію "Заповіт" (слова Т. Шевченка) на тенор-сольо і хор мужескій написав, яко студент консерваторії в Липску, на просьбу Галичан з редакції "Правди" для відспіваня єї у Львові в роковини смерти Шевченка 1868-го року.] Проф. Шухевич запитав зібраних: чи і в якій спосіб товариство имени Шевченка почтило-б той ювілей? Всї з одушевленєм заявились за тим, щоби ювілей той почтити і на внесенє ред. Из. Белея згодились: а) товариство им. Шевченко заименує М. Лисенка своїм почетним членом, б) часопись "Зоря" в відповідний спосіб зазначить ювілей в однім з своїх нумерів, в) збори звертають ся до товариства "Руска Бесїда", щоби в театрі дня 10 (22) с. м. дане було представленє в почесть Лисенка. [Кромі того п. Вол. Шухевич, яко голова "Бояна", заявив, що товариство "Боян" постараєсь від себе в достойний спосіб почтити ювілей першого між нашими композиторами.] Позаяк до именованя членів почетних потрібно предложеня зборам ухвали видїлу, то підчас короткої перерви засїданя зборів видїл ухвалив дотичне предложенє, а збори єго з одушевленєм приняли.
Наконець відчитано проєкт нового статута товариства і переведено дискусію над єго §§-ами, а остаточну редакцію поручено анкетї, до кoтрoї входять пп. д-р Целевич, д-р Кость Левицкій, ред. Ив. Белей і д-р Ол. Кулачковскій.
Заким подамо в повній основі проєкт статута наукового товариства им. Шевченка, скажемо нинї лише коротко про цїль єго і орґанізацію. Цїль товариства: плекати та розвивати науки в своїй мові та штуки і збирати та зберігати всякі памятки, старинности і наукові предмети України-Руси. Средствами до того будуть служити: наукові дослїди з фільольоґії рускої і славяньскої та исторія україньско-руского письменства і штуки, з исторії і археольоґії України Руси, а також з наук фільософічних, політичних, економічних і правничих, математичних, природних з ґеоґрафією і лїкарских; відчити, розправи і розмови наукові; зїзди учених, літератів і артистів; виданя наукових "Записок" товариства і инших творів наукових; збиранє матеріялів до музея і бібліотеки; премії і підмоги ученим і літератам; удержуванє власної друкарнї. — Товариство подїлить ся на три секції: фільольоґічну, исторично-фільософічну і математично-природничо-лікарску. Для деяких справ наукових з кождої секції може вибратись окрема комісія. Товариство полагоджує свої справи: на зборах загальних і на засїданях секцій і комісій. [Засїданя секцій мають відбувати ся що місяця, а загальні збори раз в роцї.] — Товариство має складатись з членів дїйстних [2 зр. вписового і 3 зр. річної вкладки], основателїв [50 зр. одноразово] і почетних. Видїл для управи товариства має складати ся: з голови, 5 членів [заступника голови, бібліотекаря, секретаря, редактора видань товариства і адміністратора маєтку] і 2 заступників, вибраних з львівских членів загальними зборами, а кромі того мають входити в склад видїлу директори секцій або замість них вибрані секцією референти секційні.
Вже з того, що ми навели з між 42 §§-ів проєкту нового статута, кождий побачить, яка то доносима переводить ся реформа, і згодить ся на наш в горі наведений висказ, що вчерашні збори товариства имени Шевченка будуть мати в исторії того товариства значінє многоважне.
[Дѣло]
14.03.1892