З початком сього місяця перестав підписувати наш дневник в характері відповідального редактора д-р Володимир Бачинський, перенісши ся на постійний побут до Підгайців, де отворив адвокатську канцелярию. Пращаючи його при відході на нове становище, не можемо не згадати хоч кількома словами про його відносини до нашого дневника. Др Володимир Бачинський не був фаховим публїцистом, хоч його принагідно писані статі сьвїдчать про публїцистичний талант, і відповідальність за редакцию нашого дневника нїс він в характері секретаря „Народного Комітету." Та тим приємнїйше зазначити вам те високе розумінє значіня преси і її трудівників, яке проявляв він у зносинах з нашою редакциєю і якого на жаль ще так мало у нашого загалу, і ті товариські звязки, які його вязали з членами нашої редакциї. З окрема згадаємо, що як відповідальний редактор нїс він на своїх плечах весь тягар карно-судової відповідальности, на яку наражений дневник як з сторони ц. к. державної прокураториї, так і з сторони тих, що критикою своєї публичної дїяльности вважають ся „покривдженими" і противагою тій критицї вважають карно судову розправу. Коли-ж в усїх таких випадках виходив він побідно, то се тільки сьвідчить, що наш дневник чесно сповняв свою публичну службу. До Львова спровадив ся др Володимир Бачинський на постійний побут в 1907 р. і був тут секретарем „Народного Комітету", директором „Народної Канцеляриї", відповідальним редактором Діла і Свободи, директором „Краєвого Союза Кредитового" і членом видїлів богатьох наших товариств. Осягнувши становище адвоката, рішив посьвятити ся адвокатурі в однім з провінціональних міст, які так потребують розумних і енерґічних дїячів, і вибрав місцем свого осїдку Підгайцї, повіт, з яким лучили його звязки ще з того часу, як він там, бувши кандидатом адвокатури (1906—7), орґанізував акцию за загальним і рівним виборчим правом до парляменту і перші загальні вибори до парляменту. З того часу Підгаєччина все вибирала його своїм повітовим орґанїзатором, а при теперішних соймових виборах вибрала його своїм послом до сойму. А тепер перенїс ся він на постійний побут до Підгайцїв, щоби нести також правну поміч тамошному населеню і виповнити ту люку, якою була для Підгаєччиви недостача українського адвоката. Сподїваємо ся, що наш загал Підгаєччини, як обдарував його своїм довірєм при виборах до сойму, так само обдарує його своїм довірєм як адвоката і правного дорадника.
11.09.1913