Пора сказати правду про наші визвольні змагання добитися волі для Галицької Землі.

ПОЯСНЕННЯ СКОРОЧЕНИХ СЛІВ

З.У.Н.Р. — Західньо-Українська Народна Республіка, проголошена 19-го жовтня 1918 року у Львові, яку ми попу­лярно називали Галицька Незалежна Держава.

У.Н.Д.О. — Українське Національне Демократичне Об’єднання, давніша Українська Національно-Демократична Партія, яка зістала в 1925 році переіменована на УНДО.

У.Г.А. — Українська Галицька Армія, зформована Уря­дом ЗУНР на оборону Галицької Землі перед Польщею.

У.С.С. — Українські Січові Стрільці, військова органі­зація, зложена з галицьких добровольців у 1914 році по ви­буху австрійсько-російської війни. Українські Січові Стрільці (УСС) брали участь у цілій австрійсько-російській війні до листопада 1918 р. Від листопада 1918 р. брали участь в обо­роні Львова, відтак брали участь в українсько-польській вій­ні до часу переходу Галицької Армії за ріку Збруч на Східню Україну і там брали участь у війні з большевиками разом із Наддніпрянською Армією аж до листопада 1919 року.

С.С. — Січові Стрільці — це військова організація, яка нічого спільного не мала з Українськими Січовими Стрільця­ми. Січові Стрільці (СС) — це бувші вояки австрійської ар­мії, які в літах 1914-1918 попали в російський полон і пере­бували в таборах полонених на території Росії, головно над рікою Волгою. По вибуху російської революції в 1917 році табори полонених зістали розпущені, а полонені мали право вернутися домів. З цього однак вони не могли тоді ще ско­ристати, бо на перешкоді повороту стояв на цілій ширині дав­ньої російсько-австрійської границі та дальше на північ ні­мецько-австрійський та російський фронт. У цій ситуації га­личани, звільнені з таборів полонених, опинившись у Києві, вступили на службу, як осібний військовий відділ для Укра­їнської Центральної Ради. Між ними були також українці – австрійські старшини, а між ними й Євген Коновалець, який попав до полону в 1914 році на Підкарпатті в характері хо­рунжого (хорунжий — це ідентичний титул прапорщика в ро­сійській армії). В грудні 1917 року зістав Євген Коновалець іменований начальником цього відділу полонених галичан (між ними було і декілька буковинців), — а відділ цей при­брав назву Січові Стрільці (СС). Симон Петлюра, тодішній міністер війни в Українській Центральній Раді, іменував Євге­на Коновальця отаманом (полковником) Січових Стрільців. Січові Стрільці брали чинну участь в обороні Східньої Укра­їни перед большевиками, а пізніше в обороні УНР (Україн­ською Народньою Республіки, Східня Україна). Ніколи Січові Стрільці не були складовою частиною Галицької Армії, і тому не можна їх зовсім ідентифікувати з Українськими Січовими Стрільцями, які входили в склад Галицької Армії.

У.Н.Р. — Українська Народня Республіка, Східня Укра­їна, головним отаманом якої був Симон Петлюра.

ДИРЕКТОРІЯ — Правительство Східньої України під головуванням С.Петлюри.

У.Р.Д.П. — Українська Радикальна Демократична Пар­тія. Ця партія називалася Партією Українських Соціялістів Федералістів на Східній Україні.

АНТАНТА — Порозуміння-згода. В першій світовій війні Антанта, як англо-французько-американський бльок, провадила війну з Центральними Державами Европи: Німеч­чиною, Австрією, Болгарією й Туреччиною.

КОНСТИТУАНТА — Збори народніх представників для ухвалення основних законів державного ладу, себто кон­ституції.

АВТОНОМІЯ — Самоуправа.

ФЕДЕРАЦІЯ — Союз держав.

ТРУДОВИЙ КОНҐРЕС — По обнятті влади в Україні, по поваленні Гетьмана, видала Директорія 26-го грудня 1918 року Деклярацію в справі скликання Трудового Конґресу. В цій Деклярації заявлялося, що влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише працюючим клясам, ро­бітникам і селянству, себто тим клясам, що здобули владу своєю кров’ю. З інтелігенції право участи у виборах до Тру­дового Конґресу мали лише ті, що не визискують самі, не допомагають другим визискувати чужу працю і не володіють майном, яке приносить нетрудові доходи. Трудовий Конґрес відбув 23-го січня в Києві (в Оперному Театрі) своє перше засідання. Він складався з 528 делегатів, а то: від селян 377, від робітників 118, від трудової інтелігенції 33, від галичан 65. Не всі члени Трудового Конґресу явилися на це перше за­сідання. Найбільшу фракцію в Конґресі, як вище згадано, творили члени селянської спілки, але селянською фракцією руководили українські соц. революціонери. Крім цього, і в ін­ших фракціях мали перевагу соціялісти, між якими було 30 явних прихильників совітської влади, які належали до лівих українських есерів-боротьбістів. Дня 28-го січня розійшовся Трудовий Конґрес і вже більше ніколи не зійшовся. Того самого дня відбулася в Києві конференція українських соц.-революціонерів. На цій конференції ухвалено, що партія стає на ґрунт соціялістичної революції і приймає радянську форму влади в Україні. Такий то був петлюрівський парлямент.

У.В.О. — Українська Військова Організація. Вона по­встала по розвалі наших державницьких змагань, щоб відбу­дувати Галицьку Державу. В склад УВО входили в першу чергу старшини Галицької Армії, Українські Січові Стрільці та Січові Стрільці. Це було підпільне військове об’єднання, яке поставило собі за ціль зі зброєю в руках зліквідувати польське панування над Галицькою Землею. Провідником УВО був Євген Коновалець.

О.У.Н. — Організація Українських Націоналістів. Ця організація мала ту саму ціль і ті самі завдання, як Україн­ська Військова Організація (УВО).

П.У.Н. — Провід Українських Націоналістів. Це була Начальна Команда ОУН.

З.А.Д.В.О.Р. — Це була закордонна делегація Україн­ської Військової Організації в Західній Европі.

Г.П.У. — Главное Политическое Управление, Москов­ська тайна совітська поліція.

ВЕРСАЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР — Договором цим закін­чено першу світову війну 28-го червня 1919 р. між цісарською Німеччиною, Австрією й Антантою. Цим договором обкроєно Німеччину з її власної території на користь Польщі та Фран­ції. Через німецьку територію проведено коридор до Балтій­ського моря, як доступ для Польщі. Місто Ґданськ признано вільним містом.