Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував за результатами всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус» (29 листопада – 9 грудня 2023 року) дані про рівень довіри до соціальних інституцій та публічних персон, вперше ввівши в опитувальник прізвище Валерія Залужного, Головнокомандувача ЗСУ.
Ці результати підтвердили давно спостережувані в суспільстві відчуття, що рівень довіри до Головнокомандувача ЗСУ (88%) є вищим, ніж до Президента України – Верховного головнокомандувача ЗСУ (62%), однак показав, що розщеплення суспільства за довірою до цих двох ключових публічних персон немає: 59% довіряють і Володимирові Зеленському, і Валерієві Залужному – лише 14% довіряє Залужному і не довіряє Зеленському, але 24% перебувають у невизначеності.
Градація питань анкети опитування 5-бальна ("повністю довіряю" – "скоріше довіряю" – "важко сказати" – "скоріше не довіряю" – "зовсім не довіряю"), хоч, на жаль, у своєму релізі соціологи звели її до 3-бальної ("довіряю" – "важко сказати" – "не довіряю"), але якщо її контрастувати ще більше, взявши до уваги лише тих, хто визначився (з довірою і до Зеленського, і до Залужного), то побачимо, що Президентові довіряє 78%, а Головнокомандувачеві – 88%, при цьому з тих, хто довіряє Зеленському, 99% довіряє і Залужному.
Іншими словами, одним із джерел зменшення довіри до Зеленського є його публічне дистанціювання від Головнокомандувача ЗСУ: якщо минулого року коефіцієнт кореляції рівня його довіри у різних регіонах України з рівнем довіри до ЗСУ (який не зменшився протягом року) становив 0,81, то тепер – лиш 0,09 (у Залужного – 0,95).
Натомість у суспільній свідомості залишається високим його пов'язання з Верховною Радою (r=0,95), рівень довіри до якої становить лиш 15%, та, певним чином (r=0,62), з урядом з його рівнем довіри 23%. Натомість у суспільній свідомості діяльність Зеленського протиставляється волонтерській діяльності (r=-0,29) – на противагу ситуації минулого року, коли кореляція була позитивною (r=0,38). А рівень довіри до волонтерів за рік не змінився і залишається на високому рівні 84% (для прикладу – кореляція рівня довіри до Залужного і до волонтерів надзвичайно високий: r=0,95).
З позитивних для Зеленського факторів можна зауважити його дистанціювання у суспільній свідомості від судів (коефіцієнт кореляції змінився від минулорічного r=0,99 до r=-0,51) та – ще більше – від прокурорів (від минулорічного r=0,96 до r=-0,95).
З інших результатів дослідження КМІСу варто наголосити на катастрофічному падінні довіри до судів та прокурорів, а також на консеквентному зниженні довіри до Церкви, яка яко інституція в цілому несе на собі хрест колабораціонізму служителів культу УПЦ московського патріархату.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, теж вказує, що:
"Наростання критики і зниження довіри до влади, найімовірніше, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік та, з іншого боку, претензіями щодо ефективності та прозорості діяльності. Важливо, що при цьому критика наразі не переростає у вимоги виборів (зараз абсолютна більшість проти будь-яких виборів), а також що більшість українців зберігають довіру до Президента. Президент зберігає високу легітимність, що безумовно потрібно для підтримання керованості державних інституцій у цей складний період та для проведення складних перемовин із західними партнерами.
Принципово важливим результатом є те, що в Україні 59% українців водночас довіряють і Президенту, і Головнокомандувачу. Українці вимагають єдності, і тому дії окремих представників влади зі спроб дискредитації Головнокомандувача викликають різке несприйняття в суспільстві. Українці не вірять у звинувачення, які можуть лунати на адресу В. Залужного (навіть більше – можна припускати, що такі звинувачення бумерангом негативно позначаються на самій владі). Разом з цим деякі опозиційні політики, критично налаштовані журналісти та представники громадського сектору вперто просувають наратив розколу «гарний В. Залужний – поганий В. Зеленський». Як ми бачимо, це не відповідає громадській думці українців, і українці у своїй більшості мудро довіряють і Президенту, і Головнокомандувачу.
Ми сподіваємося і ще раз наполегливо закликаємо владу, опозицію, журналістів та громадський сектор діяти лише в конструктивних межах. Так, критичні зауваження до влади є важливою складовою демократичного процесу – але лише якщо вони конструктивні, а не є безкомпромісним «хрестовим походом» (що чітко проявляється у певних опозиційних політиків, журналістів, громадських активістів). У свою чергу, влада має зберігати відкритими до щирого діалогу канали комунікації, аргументовано реагувати та співпрацювати з усіма, кому небайдужа доля України та українців.
Окремої уваги потребує ситуація з критично низькою довірою до судів і прокурорів. У грудні 2022 року ми фіксували вікно можливостей, коли відносно не так багато людей не довіряли їм. Зараз вікно можливостей значно звузилося. Громадськість вимагає справедливості, тому безпорадна неефективність та корумпованість судів і прокуратури у забезпеченні справедливості лише поглиблює суспільну нелюбов до цих інституцій та створює сильне вогнище нестабільності в країні".
Упродовж 29 листопада – 9 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.
Доповнено:
В опублікованих наступного дня результатах опитування того самого КМІС (за 4-10 грудня 2023) довіра до Президента Володимира Зеленського зросла на 15% порівняно – з 62% до 77%. В пресрелізі соціологів пояснили це тим, що коли питали про довіру до персонально Володимира Зеленського, відповідь "важко відповісти" не зачитувалась респондентам, а коли про довіру до Президента, то її зачитували в переліку можливих відповідей, також тим, що є різниця у відповіді на питання про довіру Президенту а довірі персонально Зеленському. Зрештою, якщо враховувати відповіді тільки тих, що визначилися у цих питаннях, то результати майже ідентичні: відповідно 76% і 78%.
Однак, якщо соціологи бачать різницю між відповідями про довіру до особи, яка представляє певну інституцію, і довіру до особи персонально, то незрозуміло, чому, порівнюючи результати довіри до Президента (без вказання особи) і до Головнокомандуючого Валерія Залужного (з вказанням особи), не зробили відповідного застереження.
18.12.2023