Чому ми забуваємо так багато своїх снів

Ми пам'ятаємо лише частину наших снів, та й ті вислизають, якщо ми не намагаємося їх запам'ятати.

Якщо ви колись прокидалися від яскравого сну, а потім розуміли, що до кінця сніданку не можете пригадати його деталей, – ви не самотні. Люди забувають більшість своїх снів, хоча можливо навчитися запам'ятовувати більшу їх частину.

Сновидіння здебільшого (хоча не тільки) відбуваються під час фази швидкого сну. Під час неї мозкова активність схожа на активність мозку при неспанні, але з деякими дуже важливими відмінностями. Ключова з них: під час фази швидкого сну ділянки мозку, які переносять спогади в довготривалу пам'ять, як і самі ділянки довготривалої пам'яті, є відносно деактивованими, каже Дейдре Барретт, дослідниця сну з Гарвардської медичної школи й авторка книги "The Committee of Sleep" ("Комісія сну", Oneiroi Press, 2001). Згідно з дослідженням, проведеним на мишах у 2019 році й опублікованим у журналі Science, це може бути побічним ефектом ролі швидкого сну в консолідації пам'яті.

Під час фази швидкого сну активними є ділянки короткочасної пам'яті, але вони утримують спогади лише близько 30 секунд.

"Зазвичай щоб згадати сон, потрібно прокинутися з фази швидкого сну", – каже Барретт. Якщо ж ви переходите до наступної фази сну, не прокинувшись, цей сон ніколи не потрапить до довготривалої пам'яті.

Фаза швидкого сну відбувається приблизно кожні 90 хвилин, а її тривалість подовжується з плином ночі. Перший нічний цикл швидкого сну зазвичай триває лише кілька хвилин, але наприкінці восьмигодинного сну людина переважно перебуває у фазі швидкого сну вже добрих 20 хвилин, каже Барретт. Ось чому найсильніша кореляція між якимись життєвими обставинами та пам'яттю снів визначається кількістю годин, які ви спали. Якщо ви спите лише шість годин, то бачите менше половини сновидінь порівняно з восьмигодинним спанням, каже вона. Останні години сну є найважливішими для сновидінь, а люди схильні запам'ятовувати останній сон ночі – той, що приснився безпосередньо перед пробудженням.

На те, чи запам'ятаєте ви свої фантастичні нічні пригоди, також впливають інші фактори, каже Барретт. Так, згідно з метааналізом численних досліджень сновидінь, проведеним у 2008 році, жінки в середньому пам'ятають трохи більше снів, ніж чоловіки. Молодь, як показали численні дослідження, запам'ятовує більше снів, ніж літні люди. Пам'ять на сни покращується у дітей, починаючи з того віку, коли вони можуть розповідати про ці сни, досягаючи плато від раннього підліткового віку до двадцяти і кількох років, а тоді поступово погіршується у дорослих впродовж усього їхнього життя, зазначає Барретт.

Проте існує багато індивідуальних відмінностей у запам'ятовуванні сновидінь. Деякі люди майже ніколи не пам'ятають снів, а інші регулярно згадують їх кілька з кожної ночі. За словами Барретт, люди, які є більш інтровертними та зосередженими на собі, зазвичай запам'ятовують більше снів, тоді як ті, хто є більш екстравертними й орієнтованими на діяльність, запам'ятовують їх менше. Уява та схильність до гіпнозу також впливають на запам'ятовування снів, як і деякі показники креативності, каже вона, – хоча з впливом креативності ситуація заплутаніша, оскільки не всі показники креативності узгоджуються між собою, не кажучи вже про схильність до сновидінь. Загалом, згідно з певним дослідженням 2017 року, пам'ять та інтерес до сновидінь пов'язані з відкритістю до нових вражень – рисою особистості, що характеризується бажанням спробувати щось нове та дослідити незвичні ідеї.

Кілька досліджень, які вивчали усвідомлені сни (яскраві сновидіння, які людина дуже добре пам'ятає і відчуває контроль над ними), припускають, що деякі ділянки мозку, пов'язані з увагою, є активнішими у людей, які пам'ятають більше снів, вказуючи, що певну роль можуть відігравати базові неврологічні відмінності.

"Деякі люди не приділяють стільки уваги своїм снам, коли вони відбуваються, як інші, просто з аспекту активності мозку", – каже Барретт.

Проте можливо навчити мозок запам'ятовувати більше снів, каже Леслі Елліс, клінічний консультант із Британської Колумбії й авторка книги "Посібник для практикуючих лікарів з терапії сновидінь: впровадження простої та ефективної роботи зі сновидіннями" (Routledge, 2019). Вона радить клієнтам, які хочуть запам'ятати свої сни, скористатися моментом, коли вони прокидаються – до того, як навіть поворухнуться, щоб подумати над тим, що їм щойно наснилося, і пригадати якомога більше. Так сон переходить з короткочасної пам'яті в довготривалу.

"Запишіть сон одразу, тоді він залишиться з вами, – радить Елліс. – Бо для більшості людей вони вислизають, якщо їх свідомо не записувати".

Елліс каже, що в західній культурі сни часто вважають безглуздими. Хоча їхні наративи можуть не мати особливого сенсу, вони часто вказують на емоції, які люди переживають у своєму житті наяву. "Нам сняться речі, на які ми не хочемо дивитися, – зазначає вона. – Протягом дня ми можемо багато чого з цього притлумлювати, але сни виводять ці речі на поверхню".

Частіше думаючи про сновидіння, можна зробити їх більш повноцінними у вашому житті наяву. Відвідування занять на тему сновидінь, читання книг про сни або навіть просто частіші роздуми про них мають короткостроковий вплив на здатність запам'ятовувати сни, каже Барретт.

"Намагаючись запам'ятати свої сни або ж просто маючи багато контексту з посиланнями на сни, ви тимчасово покращуєте здатність їх запам’ятати, – каже вона. – Ви можете робити це навмисно..... Проте можуть вплинути і побічні чинники, зокрема, якщо хтось багато говорив з вами про сни або ви прочитали статтю в журналі про сни".

Іншими словами, якщо ви дочитали цю статтю до кінця, то, можливо, сьогодні вам насняться солодкі сни.