Княжий Галич – Крилос, 28. VII. 1938
Недавно ми писали, що в Княжому Галичі-Крилосі цього року ведуть дальші розкопи на місці митрополичої катедри і на „Золотому Тоці", де був княжий терем-палата.
На місці Осмомислової катедри дотепер відкрито дві північні нави і частинно третю т. є. головну наву. Находиться тут багато тинку з останками фресків, що ними був прикрашений собор. Впадає в очі ціла низка кольорів, що їх ужито до поліхромії. Крім фрагментів фресків находиться поважна кількість фраґментів романських і вчасно-готицьких різьб камені. Ті нахідки дадуть змогу історикам мистецтва означити стиль декорацій галицької катедри, та час, в якому вона істнувала.
На "Золотому Тоці" цілий ряд нахідок знаних тільки з великих княжих городищ вказує на те, що справді тільки тут міг бути княжий терем. Найшлися тут рідкі привісні печатки-будді з кириличними і грецькими написами, срібні ажурові ковтки київського виробу, дуже багато фраґментів скляних браслетів імпортованих з Києва, кілька бронзових нагрудних хрестиків середньовічних, західньоевропейских монет, кусні імпортованої кераміки т. зв. корчаг-амфор на теж імпортоване вино, і багато інших цінних нахідок. Підчас розкопів вкрито теж кілька кухонних і пекарських печей, кілька ям на відпадки та деякі подробиці, що вяжуться з будовою фортифікаційних обєктів.
Все те вказує на дуже живі політичні, культурні та торговельні взаємини княжого Галича з культурним Сходом і Заходом.
Щойно тепер по 3-тижневих розкопах показується наскільки щаслива була думка Виділу Товариства Прихильників Культурно-історичного Музею Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові в першій мірі прослідити цілий „Золотий Тік”...
Коли на місці Осмомислової катедри находяться монументальні мури собору і кусні фресків та різьб — то на "Золотому Тоці" находиться дуже багато дрібних памяток, що мають велику культурно-історичну вартість.
Починають напливати вже прогульки, головно нашої інтеліґенції. Розкопи відвідало теж декілька польських журналістів та німецьких спеціялістів, а в найближчих днях заповів свій приїзд станиславівський воєвода.
