Княжий Галич-Крилос, 11.7.1938.
Від кінця червня на терені княжого Галича-Крилоса ведуться дальші археольоґічні досліди столиці галицької княжої держави. Цьогорічні розкопи ведуться у двох напрямах. Завдяки щедрій руці Ексц[еленції] Митрополита Шептицького д-р Я.Пастернак дальше обслідовує фундаменти Осьмомислової катедри. Дотепер вже відкрито східну частину двох поздовжних північних нав та частину головної, середущої нави. Взірцева обрібка будівельного каменя, що з нього побудовані фундаменти, їх монументальні розміри і передовсім те, що вони так добре збереглися до наших часів, викликують справді подив і захоплення серед численних відвідувачів прогульковців. Несподіванкою дотеперішніх обслідів є кусні алябастрових плит підлоги катедри, що вбереглися в якнайкращому стані. Обвідні фундаменти та саркофаґ, що відкрито минулого року, тимчасом прикриті провізоричним дахом, побудованим на час осінніх та весняних дощів і перед снігом та морозами.
Одночасно з розкопами біля Осьмомислової катедри ведуться археольоґічні досліди на т. зв. „Золотому Тоці", де по нашим літописним запискам стояв княжий терем-палата, а побіч нього двірська церква Св. Спаса. Тут ведуться розкопи заходом і коштом Товариства Прихильників Музею Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові. Як коло катедри, так і тут розкопи увінчалися вже досі дуже гарним вислідом. Стільки нахідок, цінних під культурно-історичним оглядом, ледви чи деінде найшлося. Всі вони дають образ високого рівня культури княжої доби та вказують на живі політичні і торговельні звязки Галицької, опісля Галицько-Волинської Держави з тодішнім культурним Сходом і Заходом. Тому треба надіятися, що цьогорічні прогульковці, які вже численно відвідують княжий Галич-Крилос, дадуть Т-ву Прихильників культ.-істор. Музею Наук. Т-ва ім. Шевченка матеріяльну підтримку для переведення в діло того справді великого і культурного пляну, яким є намічений обслід цілого „Золотого Току" в Крилосі.
Довідуємося, що в серпні до княжого Галича-Крилоса вибирається кількох чолових закордонних археольоґів, щоб наочно переконатися про монументальність цієі „другої Св. Софії”, як один з них назвав Осьмомислову катедру.
С. Ґ.
