Чеські політики багаторазово дратували українців своїми заявами на теми анексії Криму, війни на Донбасі, Майдану. А особливо президент Мілош Земан. Водночас саме Чехія стала лідером у Європі за кількістю виловлених і засуджених бойовиків із екстремістських організацій «ДНР» і «ЛНР». Звідки взялася політична воля на такі вироки?
Процес Кафки
Із в’язниці у чеському місті Іржице на адресу української амбасади у Празі надійшов лист. Його написав чех, який воював на Донбасі на боці бойовиків.
«У 2015 році я став на бік проросійських сепаратистів і не замислювався над наслідками своїх незаконних дій», – так починає свого листа Павел Кафка. Адресант просить пробачення в українців і висловлює сподівання, «що вам вдасться повернути свою територіальну цілісність дипломатичним шляхом».
Посол України в Чехії Євген Перебийніс після прочитання пошти зважив, що слова Кафки не варто цілковито сприймати на віру. Наприклад, засуджений чех виправдовується, наче не брав участі у бойових діях, – натомість суд довів, що Павел воював на Донбасі на боці незаконних збройних угруповань. Поза тим, українського амбасадора вражає саме рішення найманця – надіслати покаяння.
Павел Кафка (праворуч) на Донбасі
«Не знаю, що його спонукало написати цього листа. Можливо, суто меркантильні інтереси. Можливо, він сподівається, що, апелюючи до посольства та до правоохоронних органів, йому вдасться якимось чином цей термін ув’язнення або зменшити, або пом’якшити. Але факт залишається фактом – людина відбуває реальне покарання, і людина, принаймні на словах, розкаюється в тому, що вона вчинила проти України», – коментує Перебийніс.
Чехія захищає не Україну. А себе
Чехія стала країною-рекордсменом за кількістю вироків найманцям, які брали участь у збройному конфлікті на сході України. Суди оголосили вже шість вердиктів, розслідують два десятки кримінальних проваджень, повідомив Євген Перебийніс.
«Деякі з вироків були умовними, деякі стосуються людей, яких нема на території Чехії – вони продовжують залишатися або на окупованих територіях на Донбасі, або в Росії, про деяких людей навіть не відомо, чи вони живі. Але ці вироки відбулися. Нам було дуже важливо дочекатися реальних термінів», – заявив Перебийніс під час вебінару, присвяченого притягненню до відповідальності бойовиків «Д/ЛНР» у Чехії.
У квітні правоохоронці затримали п’ятьох осіб, причетних до створення мережі рекрутування та відправлення найманців на Донбас. У спецоперації брала участь майже сотня силовиків. Поліція не відкидала збройного опору з боку злочинців.
Чеське правосуддя дивує не лише самими вироками, а й тим, що ефективні розслідування здійснюють наперекір скандальним заявам тамтешніх проросійських політиків. Перебийніс як дипломат не береться оцінювати промов чеських посадовців. Водночас амбасадор висновує: Чехія ефективна у кримінальних провадженнях, бо побудувала сильну правову державу.
«Чехія є державою верховенства права. І якщо ці громадяни порушують закон, то незалежно від того, хто є при владі, чи уряд проросійський, чи антиросійський, чи дуже підтримує Україну, чи не дуже, – розслідування проводять, суди ухвалюють правомірні рішення, і це найважливіше», – коментує амбасадор.
Пікет проти проросійських рухів, які підтримують бойовиків на Донбасі
Український посол нагадує: раніше чеське правосуддя в дуже ефективний спосіб впоралося із так званим «представництвом ДНР».
«2016 року Чехія була першою країною, в якій відкрилося так зване «представництво» так званого «ДНР», у місті Острава. Чехія стала першою, яка почала боротися з такими випадками на професійному і системному рівні. Фактично, судовий процес довкола закриття цього центру, який тривав протягом 2017-2018 років, став надзвичайно важливим прецедентом для інших країн. У тих судових рішеннях прозвучали надзвичайно важливі речі про те, хто з ким воює і що відбувається», – визнає дипломат.
Оглядачі прогнозують, що розслідування проти проросійських сил у Чехії пожвавляться. Тепер на це впливає низка скандалів, пов’язаних із російськими спецслужбами та агентурою: кібертаки, вибухи на складах боєприпасів у Врбетіці тощо.
«Чехія не лише підтримує Україну – вона захищає себе. Наприклад, тих п’ятеро людей, яких затримали кілька місяців тому, несли загрозу не лише для України, а й для самої Чехії: згідно з інформацією, яку подають медії, вони планували всілякі заходи, в тому числі й терористичні, проти Чеської держави», – погоджується Перебийніс.
Росія як барикада «нормального світу»
Аналітик празького Інституту політики і суспільства Роман Маца досліджує вплив проросійських сил на Чехію. Впродовж кількох років він вивчає кримінальні справи, пов’язані з російськими найманцями, аналізує їхні зв’язки з різноманітними середовищами. Пан Маца, зокрема, склав досьє на шістьох найманців, удостоєних вироків чеського правосуддя: Еріка Ешту, Олдржиха Грунда, Мартіна Кантора, Лукаша Новачека, Павела Кафку, а також Олексія Фадєєва – громадянина Білорусі з посвідкою на проживання в Чехії.
Маца з іронією коментує слідчі успіхи своєї країни. «Як Чехія стала чемпіоном? Через те, що в нас є громадяни Чехії, які їхали в Донбас, щоб воювати. Інша країна, в якої таких людей немає, не може стати чемпіоном», – жартує Роман.
Чеський аналітик виділяє три основні причини, котрі підбивають іноземців на далеку війну, – гроші, найманство, ідеологія.
«Підтримати угруповання «Л/ДНР» стало своєрідною субкультурою. Нібито вони роблять якусь там революцію проти світового капіталізму, проти якихось ілюмінатів чи різних ротшильдів, рокфеллерів. А Росія – це нібито остання барикада для нормального світу. Вони змінили свої футболки з Че Геварою на знаки Новоросії», – пояснює Маца.
Трапляється, найманці вирушають на Донбас і з екстравагантніших причин. Наприклад, Алоїз Полак подався на схід, щоб сховатися від своїх колишніх приятелів із криміналітету. Тепер він влаштувався серед бойовиків, поширює у соцмережах різноманітні конспірологічні теорії й колажі на кшталт російського прапора над вашингтонським Капітолієм. «Це людина з певною кримінальною історією. Він був у спільному бізнесі з людьми із мафії і тікав від своїх колишніх співробітників», – пояснює Маца.
Алоїз Полак
Павел Кафка, якого суд засудив до трирічного ув’язнення за участь в організованій злочинній групі, здавна хотів потрапити на війну.
«За ним проблематична історія. Його прийомна мама розповідала, що цей хлопчик завжди був проблемним. Коли йому було 15 років, він казав, що хоче поїхати воювати в Ірак. Завжди був якийсь бойовий настрій – він хотів потрапити на війну. Але коли повертався [із Донбасу], то був шокований. Він чекав, що це буде якась пригода. А коли дізнався, що таке війна, то захотів назад», – розповідає Роман Маца.
На суді Павел Кафка заявив, що він не брав участі у бойових діях. А про фотографії зі зброєю і в уніформі сказав, що лишень позував до знимки.
Зі слів Романа Маци, то типова відмовка серед найманців – кожен з них заводить таку пісню перед правосуддям.
«Коли вони перед судом, є така аргументація, що вони вирушили не воювати, а помагати цивільним мешканцям – поїхали картоплю чистити або щось таке. Коли є докази, що він у формі і з автоматом, то кажуть, що це тільки заради фото. Коли є інтерв’ю – це просто йому заплатили, щоб він так сказав», – розповідає пан Роман.
Маца констатує: великою проблемою для чеських судів є брак доказів. Слідчі не мають можливості отримати жодних матеріалів із рук «ДНР» і «ЛНР». А з українськими правоохоронцями, хоч як дивно це прозвучить, співпраці немає.
Приклад «справи MH17»
Україна розслідує власні провадження проти «легіонерів із Д/ЛНР». Зі слів заступника генерального прокурора Гюндуза Мамедова, українські правоохоронці мають щонайменше 32 кримінальні провадження про 250 найманців із 32 країн світу. Зокрема й чехів.
«Щодо громадян Чехії, то в ході досудового слідства встановлено щонайменше 24 особи, які брали активну участь [у збройному конфлікті на Донбасі]», – розповідає Мамедов.
Водночас він зізнається, що співпраця з чеськими правоохоронцями має «свої складності».
«Хотілось би активнішої співпраці з нашими колегами в Чехії для того, щоб розслідування справ активізувалося. Щодо громадян Чехії, які брали участь [у конфлікті на Донбасі], ми готові обмінюватися матеріалами з нашими колегами. Щоправда, щодо тих фігурантів, яких вони розслідують, до нас поки що не надходили жодні запити. При зверненні до нас ми поділимося інформацією. Ми готові надавати ці матеріали для того, щоб ефективніше і якісніше [провести розслідування], щоб була повнота», – заявляє Мамедов.
Презентація «консульства ДНР» в Остраві
Заступник генпрокурора виступає не лише за посилення комунікації з чехами, а й за створення спільної міжнародної слідчої групи – на кшталт тієї, котра розслідує збиття літака «Малайзійських авіаліній».
«Я недарма сказав: у нас близько 24 осіб [із Чехії], встановлених слідством, які брали активну участь у збройному конфлікті на Донбасі. Ми запропонували нашим колегам створення спільної слідчої групи на кшталт MH17. Ми маємо великий досвід і могли би поділитися з колегами з Чехії», – зазначає Мамедов.
Українських правозахисників дивує така колізія. «Це дуже цікава історія. Ми бачимо, що чеські суди, чеська прокуратура стикаються з проблемою наявності доказів у цих справах. У більшості з цих справ вироки умовні саме через те, що дуже складно довести, що ці люди вчиняли якісь злочини. Переважно ця доказова база пов’язана з відео, з фото, які зображають цих людей у камуфляжі, зі зброєю. Але це не є доказами в більшості випадків», – коментує Марія Томак з Медійної ініціативи за права людини, співорганізаторка вебінару.
Натомість Роман Маца має скептичну думку з приводу використання українських доказів у чеському суді. Він вважає, що судді могли би поставитися до них як до тенденційних.
«Якби доказом був якийсь листочок, отриманий від української поліції чи іншої державної структури, і там було би написано: він воював проти України – для суду такий доказ був би проблемою. Тому що Україна – це зацікавлена сторона цього процесу. Адвокати би казали: це неможливо сприймати серйозно, тому що це не доказ чеського слідства, а це просто доказ зацікавленої сторони в суді», – міркує Маца.
Українські правоохоронці запевняють, що вони могли би підсилити чеські слідчі органи не лише довідками, а саме сильними доказами – на кшталт записів телефонних розмов.
«Чеським правоохоронцям може бути вигідно отримати інформацію України для власних справ. Наприклад, якщо ми отримуємо дані, що певна особа бере участь у терористичній діяльності, ми можемо встановити номери телефонів цієї особи, ми можемо встановити зміст телефонних переговорів – і такі докази можуть лягти у справу в чеському суді», – каже Микола Говоруха, заступник начальника управління департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.
…А поки невирішеними залишаються одні проблеми, українські політичні реалії досипають нових. У липні генеральна прокурорка Ірина Венедіктова позбавила Гюндуза Мамедова кураторства над департаментом нагляду за кримінальними провадженнями за злочинами, скоєними в умовах збройного конфлікту, всупереч тому, що він має підтримку правозахисників і потерпілих. Оглядачі зазначають, що на такому рішенні наполягали Служба безпеки України та Офіс Президента. «Як далі працюватиме "Департамент війни" – велике питання без відповіді», – коментує Марія Томак.
20.07.2021