Врятувати віллу на старому Голоску

Ще одну столітню віллу можуть знести у Львові задля нової забудови. Цього разу йдеться про історичний будинок у районі Голоско, яких там залишилось обмаль. Кам’яниця за адресою Замарстинівська, 213 належала українському громадському діячу та меценату Михайлові Стецкевичу. Її побудували у 1930-х роках. Попри те, що будівлю ще на початку 1990-х визнали пам’яткою, маніпуляції з документами та судові рішення уможливили нову забудову на її місці.

 

 

На одному з найближчих засідань сесії Львівської міської ради на розгляд депутатів винесуть уже другу петицію про збереження історичної кам’яниці Стецкевичів. Її автор — Василь Гаврилишин, студент четвертого курсу та мешканець Голоска. Він двічі за останні пів року створював петиції щодо захисту вілли. Першу депутати відхилили.

 

«Я врахував зауваження, що були до петиції, через які, як мені казали, депутати її не підтримали. Спершу я пропонував створити там громадський простір — але це неможливо, адже будівля у приватній власності. 10 березня я створив нову петицію, яка передбачатиме збереження кам'яниці Стецкевича при видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво на ділянці. За лічені дні вона набрала необхідних 500 голосів. Сподіваюся на підтримку депутатів цього разу», — каже Василь Гаврилишин.

 

 

Кам’яниця Стецкевичів є чудовим збереженим зразком приватного садибного будинку-вілли. Її збудували для власного вжитку багатого українського землевласника, урядовця на території колишнього приміського села Велике Голоско, що зараз є частиною міста Львова. Як зазначає архітектор-реставратор Юрій Дубик, кам’яниця зберегла характерне для приватної садиби розпланування на ділянці з використанням особливостей крутого рельєфу території.

 

«В архітектурному вирішенні фасадів бачимо вплив традиційної для 30-х років XX ст. стилістики функціоналізму з використанням стилізованих декоративних елементів, притаманних народній архітектурі: фарбовані під вишивку цегляні вставки, обличкування ламаним каменем тощо», — пояснює архітектор.

 

Власником будинку був Михайло Стецкевич — засновник та перший голова товариства «Сокіл» у Великому Голоску, член «Просвіти» та інших українських товариств у Львові, жертводавець на монастирські та церковні потреби та фінансовий провідник дитячої захоронки у Великому Голоску. Відомо також про його близькі стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким та підтримку Листопадового зриву. 

 

 

Юрій Дубик разом із колегами підготували документи на внесення кам’яниці до списку нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Відповідне розпорядження голова Львівської ОДА Максим Козицький підписав 19 березня. І це попри те, що ще кілька років тому будинок був під захистом закону в переліку пам’яток архітектури.

 

«2018 року будинок перейшов до нового власника, який отримав перший дозвіл від міської ради на шляху будівництва на цьому місці багатоповерхівки. У рішенні зазначалося про чотириповерхові багатоквартирні будинки. Водночас новий власник почав боротьбу зі статусом пам’ятки, який мав будинок, аби його можна було знести», — пояснює Юрій Дубик.

 

 

2019 року власник — ТОВ «Львів-інвест-груп» — через суд скасував пам’яткоохоронний статус кам’яниці. За словами історикині архітектури Оксани Бойко, зробили це через фальшування документів, адже посилалися нібито на рішення консультативної ради при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

 

«Власник доводив, що пам’яткою має бути музична школа на вул. Замарстинівська, 219, а не вілла Стецкевичів. У протоколі засідання цієї ради зазначено, що нібито всі одноголосно підтримали таке рішення. Але це неправда. Я була на цій раді і не підтримувала його», — каже Оксана Бойко.

 

Боротьба за збереження вілли Стецкевичів триває вже більш ніж рік. Зараз, каже Юрій Дубик, важливе питання — чи дозволять депутати міської ради забудувати територію кам’яниці без врахування інтересів пам’ятки, чи підтримають її збереження.

 

«Я вірю, що одного дня вона буде належним чином викуплена і стане культурним простором для жителів району. Але зараз необхідно вберегти її від знесення», — переконаний Василь Гаврилишин.

 

 

Горішня ілюстрація — Віктор Гальчинський

 

24.03.2021