Юрій Винничук

Українці завше кудись запізнювалися. Запізнилися вони і зі своїм національним епосом, хоча всі умови для його створення були у ХІХ ст.

Україна народжувала не лише геніїв і героїв, але також розмаїтих почвар, які згодом опинилися в перших рядах її ворогів

Можна тільки дивуватися, як вправно працює російська п’ята колона у європейських країнах, вона розсіяна всюди – не буває, щоб її десь забракло

Гоголь не раз відпускає компліменти Московії, але при цьому тримає камінь за пазухою. А українцям однією відомою фразою дає сигнал, хто він насправді

Уся наша історія писана так, щоби якнайбільше висвітлити всі наші муки й приниження. Писана ж бо вона з позиції раба, а не героя

Відкидаючи українську шляхту з нашої історії, мусили би бути послідовними і відкинути Андрея та Климента Шептицьких, а також багатьох інших.

Дивовижна доля випала Розалії Ходкевич, в заміжжі – княгині Любомирській, та її доньці Олесі, яка пізніше стала письменницею.

Як відомо, в Совєтському Союзі сексу не було, але в соціалістичному таборі був. Правда, з перепонами.

Як лиш згадаю, скільки років я нудив про те, що треба сурмача на Ратушу! Всі махали головами: ая, ая, треба. І ніц не робили

Поруч із людьми, які розповідали в КҐБ геть усе, що знали, даючи ще й відповідні оцінки творам Калинців, траплялися й такі, які нізащо не кололися