Наскільки щасливими є українці і як це відчуття пов'язане з рівнем освіти, місцем проживання, віком чи навіть президентськими виборами — взялися дослідити соціологи. Натомість «Z» запитав у відомих українців: «Що таке щастя?»
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) виявив, що від початку ХХІ століття — від 2001 року — і до 2010 року відсоток щасливих людей в Україні впевнено зростав. За цей період відсоток щасливих українців зріс з 38% до 63%. А ось вже у 2012 році кількість щасливих зменшилася на 10%. Цього року кількість осіб, які вважають себе щасливими, знову зросла на 3% і тепер становить 56%.
Тенденція свідчить — наскільки її можливо відстежити за 10 років, — що рівень відчуття щастя в Україні серед людей зростатиме десь до наступних президентських виборів. Адже двічі за десятиліття рівень щастя в Україні спадав якраз наступного року після виборів голови держави — у 2005 та 2011 роках.
Цікаво, що найщасливішими реґіонами України, за цьогорічними дослідженнями, виявилися Західна і Центральна Україна. Тут на питання: «Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?» «Так», і «Скоріше так» відповіли 58% та 57% респондентів відповідно. Трохи менше щасливими себе почувають ті, хто мешкає на сході (55%) та на півдні України (53%).
Є й інші критерії, за якими діляться люди на більш- та менш щасливих. Так, КМІС своїм дослідженням демонструє, що молодь в Україні більше схильна вважати себе щасливою, аніж представники старших поколінь. Заможні почуваються щасливіше, ніж незаможні. Містяни вважають себе щасливішими, ніж селяни.
Крім того, дослідження КМІСу довело: що вища у людини освіта, то більше в неї «шансів» вважати себе щасливою, і це фактично суперечить біблійній істині про те, що «багато мудрості породжує багато печалі»...
Однак що таке щастя? Щастя — це психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Так окреслюють найбажаніший стан людини словники та енциклопедії. А люди кажуть, що щастя у всіх однакове, лише нещасливим є кожен по-своєму. Чи справді це так? Питаємо у відомих українців.
ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ?
Письменниця Оксана ЗАБУЖКО:
“Щастя — це те, що Сковорода називав "сродністю": відчуття, що ти в цьому світі на своєму місці, як інструмент в оркестрі, — і світ грає з тобою в унісон. Застережуся, що це не рівнозначно банальному комфорту — адже, чим повніше відчуваєш гармонію, тим гостріше тебе разить "какофонія в оркестрі" (і тоді, "голову схопивши в руки", дивуєшся, як то люди потрапляють самі псувати життя і собі, й тим, хто довкола, — і навіщо?!). Але на жоден комфорт цього відчуття "сродности" не проміняти, бо тільки воно робить тебе по-справжньому живим”.
Єпископ УГКЦ Борис ҐУДЗЯК:
"Правдиве щастя - це життя в симфонії з важливими істинами, це відповідь на Боже покликання, сповнення Божої волі. Це симфонія стосунків з Богом і з людьми, це автентичні і гармонійні відносини зі світом, який нас оточує. Духовна традиція кличе нас до смирення - в основі цього слова є словосполучення "съ миром", тобто стан і динаміка, через які ми в мирі живемо зі світом, з нашим Сотворителем, ближніми і усім створінням."
Письменниця Таня МАЛЯРЧУК:
«Щастя — це бути на поверхні кришталиків власного ока, тут і тепер, не згадувати минуле, не планувати майбутнє, заспокоїти розум, пам'ятати про серце, переживати теперішню мить не як останню, а як ту, яка єдина має цінність. Щастя можна навчитися».
Продюсер Тарас ЧОЛІЙ:
«Для мене щастя — служити своїй нації».
Політик Анатолій ГРИЦЕНКО:
«Щастя для мене — це обійняти дружину, яку люблю безмежно, у відродженій, європейській Україні».
Співак і композитор Віктор МОРОЗОВ:
«Не маю зеленого поняття, що таке щастя, тому можу навести хіба що цитату з власного інтерв'ю "Новій газеті" (Нью-Йорк): "...вважаю саме поняття “щастя” дуже ефемерним і невловимим. Щастя — це не стан, а мить, короткоминуча і щемлива мить усвідомлення того, наскільки марні всі наші прагнення, турботи і печалі, наскільки легко й невимушено дається людині все найголовніше, заради чого вона і з'являється на мить у цьому божевільному світі, — спів ластівок, захід сонця, цвітіння ромашки, —– і не має жодного значення, де усвідомлюєш цю блаженну мить — в Америці, в Україні, чи в Тринідаді з Тобагом"».
Журналіст, історик Данило ЯНЕВСЬКИЙ:
«Якщо коротко: я щастя розумію, я його проживаю. Кожного дня, кожну годину, кожну хвилину. І так — останні 12 років. Рецепт мій простий: жити у злагоді із своєю совістю, що значить прийняти себе таким, яким є, — у всій повноті. Без передумов. Ну і, очевидно, жити в гармонії Божого Завіту. Це все».
Психотерапевт, психіатр Роман КЕЧУР:
«Щастя — це не моя професія. Я не знаю, що найкраще для людини, але думаю, що дуже нещасливі люди живуть надаремно, а надто щасливі — роблять багато дурниць. Ті люди, які живуть у межах психічного здоров'я, живуть моментами щастя. Можливо, є загальне відчуття задоволеності життям, але це зовсім інше — це залежить від змістовності життя, його наповненості. Я ж розділяю загальне задоволення життям та пережиття щастя, яке є, можливо, більш емоційно-афективним, чуттєвим моментом — завжди коротким».
Видавець, поет Іван МАЛКОВИЧ:
«Щастя — це повнота світу, внутрішній лад. Коли всі рідні й близькі здорові і зайняті своїми улюбленими справами. Коли маєш можливість робити те, що хочеш, коли за дружньою розмовою вдається з'ясувати щось просте й сокровенне, коли відчуваєш приємну втому від необтяжливої фізичної праці, коли переповнюють образи, а ти за своїм столиком при вікні ледве встигаєш їх записувати… Я щасливий в різних іпостасях і різною мірою. Як людина, як поет, як видавець, як громадянин. Щодо останнього, то найменше».
Художник Володимир КАУФМАН:
«Кожен день чи кожен місяць, чи кожен рік моїх роздумів про щастя міняю відношення до цього. Однак наскрізним для мене — чи то зараз, чи 10, чи 20 років тому — є сформатоване відношення до щастя саме у контексті певної паралелі з теорією відносності. Я проілюструю своє розуміння щастя саме теорією Ейнштейна. Щастя — це поняття відносне. Як і в теорію Ейнштейна, яку, за великим рахунком, у світі знає десь 200 чоловік, в нього заглибитися дуже тяжко. А ще: якщо мені здається, що я їду швидко у потязі, який їде ще в другому потязі, і швидкість залежить від усіх цих речей, то усвідомлення щастя стає зовсім інакшим або взагалі зникає. Усе залежить від ситуації, все відносне. Щастя охоплює дуже дивний діапазон різних речей — починаючи від оргазму і закінчуючи щирою, справжньою любов'ю до ближнього чи Бога. Тому тут діє теорія відносності».
Музикант Тарас ЧУБАЙ:
“Щастя — це бути собою...”
05.07.2013