Солунь (Ткб.). Напруженє між росийськими черцями на горі Афос триває дальше, хоч росийське правительство стараєть ся їх погодити. Росийське правительство гадає, що ходить про доґматичні справи, тому хоче спробувати осягнути згоду виславши росийського церковного достойника в товаристві представника екуменїчного патриярхату. Та причиною спору, як доносять з гори Афос, не є питання доґматичні, а політичні. Українці виступають проти Москалів, бо хочуть відзискати права, котрі втратили як в Росиї, так і на горі Афос, і тому, що протестують, щоби їх виключувати з усіх публічних становищ.
Наводячи сю депешу ц. к. Бюра кореспонденцийного, львівський Przegląd пише:
«З Атен доносили вже від кількох тижнів, що на горі Афос, де є кілька тисячів росийських православних черців, зорґанізованих майже по військовому, кипуть від якогось часу пристрасні боротьби, і що росийське правительство стараєть ся їх придусити, але доси не осягнуло цїли. Телєґрами давали розуміти, що сї боротьби опирають ся на якихось реліґійних мотивах. Розуміли отже, що се спори теольоґів і не привязували до сего ніякої ваги. Тимчасом дістали ми отсе з Солуня телєґраму, котра дає богато до думаня, бо показує, що спір Українців з Москалями переніс ся на гору Афос і прибрав там форми богато яркійші нїж в царатї, тому, що Українці чуються там богато свобіднійші, нїж в границях поліцийного росийського правительства. Народний український комітет повинен вислати своїх емісариїв на гору Афос і справу докладно розслідити».
17.06.1913
