Янукович може розколоти та знищити Україну

 

Почнемо з головного стратегічного інтересу президента: виживання шляхом переобрання. У 2010 році, коли його вперше обрали, йому залежало на владі та багатстві. Тепер, після ув'язнення лідерів опозиції, придушення вільної преси та делегітимізації себе іншими способами, Віктор Янукович хоче лише одного: переобрання у 2015 році. Не тому, що у нього є програма дій для країни. А тому, що в нього є програма дій для себе: він знає, що альтернативою до влади є вигнання, або, що ймовірніше, в'язниця.

Продовжимо тим, що єдиним способом, у який Янукович може примусити кого-небудь голосувати за нього, є поляризація суспільства. Закінчимо тим фактом, що навіть якщо українське суспільство перетвориться на два ворожі табори і перебуватиме на межі громадянської війни, все одно не існуватиме ніякого шансу, що такий поганий лідер, як Янукович, може бути обраний на вільних та чесних виборах. Тому, фальсифікації стають неминучими, і репресії після поразки або масовий протест стають неминучим планом Б. Так що виходитимемо з цього. Для того, щоб залишитися при владі, Янукович майже напевно зробить таке: по-перше, перетворить Україну на країну, що складається з двох непримиренних частин, запевняючи таким чином її нестабільність та некерованість. І, по-друге, він буде підтримувати одну сторону проти іншої силою примусу і, фактично, намагатиметься правити в умовах надзвичайного стану.

Якщо це станеться, перетворення України на авторитарний султанат стане остаточним. Що ще гірше, оскільки виживання і цілісність України як держави буде цілком залежати від Януковича і його сумнівних керівних здібностей, цілком можливо, що султанат завалиться, і що або Україна зануриться у громадянський конфлікт, або її східні області будуть анексовані Росією, наляканою можливістю переливу конфлікту до себе та масовим потоком біженців.

Зрештою, маючи в Україні поляризоване суспільство, щоб керувати нею силою, президент з такими сумнівними якостями, як Янукович, ніколи не зможе "деполяризувати" його, принаймні, у короткостроковій перспективі.

Трагедія України полягає у тому, що нею керують нездалий лідер та бандитська партія, які добровільно не відмовляться від влади. Західні та українські аналітики часто придумують сценарії того, як опозиція може виграти вибори і повернутися до влади. Ці сценарії чудові – і я сам розвинув чимало з них – але їхня остаточна правдоподібність залежить від одного визначального чинника: готовності Януковича і реґіоналів зректися влади, якщо вони програють. Демократія може працювати, лише якщо можновладці, які програють вибори, йдуть у відставку. Якщо вони не йдуть у відставку, або оголошують, що не підуть у відставку, вибори стають безглуздими ритуалами, і демократія, а також всі надії на демократичні зміни, стають нездійсненними мріями.

У той момент, коли політичні системи блокують, і вони стають неспроможними схвалити нормальні зміни, "екстра-демократичні" заходи стають практично неминучими. Коли режими стають жорстокими, вони породжують жорстоку реакцію: іншими словами, насильство породжує насильство. Можливо, не відразу. Якщо Янукович встановить диктаторський контроль над розколотим суспільством, гравці, що програють, ймовірно, відреагують на це розгубленістю, апатією і розпачем. Дуже швидко, проте, деякі з них вирішать, що вони хочуть стати переможцями. Вони вивчатимуть режим та його апарат примусу і дійдуть висновку, що ним керує нелегітимний лідер з лише поверхневою підтримкою у середовищі деморалізованих армії та міліції. Інші переможені дійдуть висновку, що, втративши усе, вони вже не мають нічого втрачати. Хаотичне насильство вестиме до організованого насильства, а організоване насильство дестабілізує режим, та, найімовірніше, саму країну.

Я не маю сумніву, що Януковича та реґіоналів не хвилює подальше існування України через кілька років. До того часу вони зможуть накопичити достатньо багатства, щоб мати змогу жити комфортно у Європі. Після того, як почнеться потоп, вони просто піднімуться на борти своїх приватних літаків та залишать країну напризволяще.

Тож як уникнути такого страшного підсумку? Якщо ніхто вже не може більше сподіватися на те, що Янукович і реґіонали діятимуть в інтересах країни, то все залежатиме від населення, опозиції і Заходу. Українцям доведеться протистояти закликам реґіоналів до поділу на два ворожі угрупування, і, натомість, визнати, що, якщо вони не триматимуться разом, то залишаться розділеними. Опозиція зможе сприяти консолідації, якщо вона позиціонуватиме себе як серйозна демократична альтернатива з конкретними пропозиціями щодо поліпшення повсякденного життя людей. Європа може зменшити ймовірність насильства, затикаючи носа і підписуючи Угоду про асоціацію з Януковичем. Нарешті, і Європа, і Америка можуть змусити Януковича залишити країну ще до початку потопу, даючи йому місце, де прихилити голову. Захід надавав притулок диктаторам у минулому. Чому б не надати його султану із заплямованою репутацією у майбутньому?


(англійська версія: World Affairs blog)

26.05.2013