.Дня 24 цвітня с. р. тутешні і доокрестні Русини заснували „Гуцульску Спілку промислову в Коломии, товариство з обмеженою порукою“ і тим дїлом зробили зовсїм новий крок на поли економичнім. Крок се незвичайно важний, бо поставлено реальну програму економичну, що нарід власною працею промисловою має приходити до добробиту а спілка має помагати народови гуцульскому і доокрестних сторін Коломийщини до осягненя тої цїли.
Вп. проф. Теоф. Грушкевичь, отвираючи збори членів Спілки, подав коротку исторію проєкту, почавши від віча коломийского і єго переходу через руки комитету вічевого ажь до дня зборів, зазначив, що розпочинаєсь робота не легка а вельми тяжка, але чей при витрївалій праци удасться нам привернути в красних наших горах гаразд та чей і на тім новім поли зможемо послужити нашому збіднїлому народови. По тій промові візвав збори, щоби на час засїданя вибрали предсїдателя. На внесенє п. Ил. Гарасимовича вибрали збори одноголосно на предсїдателя прибувшого зі Львова Вп. Вас. Нагірного. П. Нагірний покликав на секретарїв пп. Сев. Даниловича і Ил. Гарасимовича.
Потім відчитано статут, принято і підписано єго, а потім вибрано управу Спілки, подану вже в "Дїлї". По виборах відчитано телеграму наспівшу з Відня від п. Щепановского, в котрій той заявляє своє приступленє до спілки на разї з 20 удїлами ; доносить о заїнтересованю промислом гуцульским в широких кругах віденьских і заграничних; нарештї обіцює при нагодї своєї подорожи по Ан- гліи зєднати там для промислу гуцульского поле збуту.
Дальше відчитано лист Вп. проф. Вол. Шухевича зі Львова, в котрім той заявляє своє приступленє в члени-основателї Спілки; доносить, що має численні замовленя на вироби гуцульскі і предкладає два внесеня : 1) щоби спілка старалась о свого репрезентанта в комисіи при видїлї краєвім для справ промислових, а 2) щоби наклонювати промисловцїв руских до уживаня красок ростинних а покидуваня минеральних. По промовах пп. д-ра Ник. Федоровича і Ил. Гарасимовича передано сі внесеня радї управляючій, щоби полагодила їх по зареєстрованю товариства.
П. В. Нагірний, закриваючи збори, пожелав щастя і широкого розвою новій институціи, а п. Даниловичь щиро подякував єму за єго труд. Тут зараз забрав ще голос п. Грушкевичь, звертаючись до першого иниціятора „Спілки“, Иляріона Гарасимовича.
В короткій а щирій промові піднїс бесїдник непобориму витревалість, і геройске майже самопожертвованє, з яким боровся п. Ил. Гарасимовичь о довершенє нинїшного дїла; подякував єму в имени цїлого збору і висказав надїю, що еели дїло то, при котрого засновинах нинї стоїмо, гарно розівьєся і стане сильним поборником красшої долї Руси, то се буде найкрасшою заохотою для Вп. иниціятора і найлїпшим узнанєм за єго труди на новій доси непочинаній ниві нашого народного поступу. З великим одушевленєм прилучилися всї зібранй до слів п. Грушкевича. (Тут мимоходом примічу, що п. Ил. Гарасимовичь лише длятого не увійшов в склад ради управляючої позаяк він має спровадитися на постійне перебуванє до Коломиї в яко першій директор Спілки обняти цїле дїловодство.)
Тим часом, доки ще зібрані не почали розходитися, уконституовалася Рада управляюча і п. Даниловичь оголосив, що предсїдательство Спілки приймив д-р Николай Федоровичь. Збори з великою радостею грімкими оплесками повитали тую вість, бо д-р Ник. Федороввчь знаний яко талантливий промисловець і финансист а при тім щирий Русин і за-для своєї чесноти характеру у всїх вельми поважаний.
Так отже завязалася „Гуцульска Спілка промислова“ в Ҟоломии для піддвигненя і организованя господарского, домашного і всякого рода промислу міжь народом гуцульским і доокрестних сторін Коломиї, а дальшій розвій єї буде залежати від помочи земляків, котрим буде лежати то на серци, щоби ми з часом хочь поволи виробили свій власний промисл і дійшли до того добробиту народного, як на Заходї, а то знов не єсть так неможливим, як би здавалось, бо розумна а витревала праця все дійде до свого!
