Один з найщедрійших. П. Филип Мишуґа з Варшави, котрий із запрацьованих власною працею грошин жертвує рікрічно на українські національні цїли справдї княжі дари і котрий осьтак за розмірно короткий час зложив на публичні справи кілька десятків тисяч корон, поспішив також на зазив „на паску для Гуцулів" із щедрим даром, надсилаючи на руки ратункового комітету при "Сїльськім Господари" квоту 1,000 корон. Квоту сю постановив комітет роздїлити в готівцї між найбільш потребуючих людий в найбільше навіщених нещастєм громадах гуцульських. Так само роздав комітет готівкою між найбільш потребуючих квоту 250 корон, зложену Ексцелєнциєю Епископом Константином Чеховичем, і квоту 40 корон 50 сот, зібрану в львівськім духовнім семінари.
Земля западає ся. З Дортмунду доносять: Цїкаве явище природи, яке послїдувало не далеко місцевости Гопстен в повітї Теклєнбурґ недалеко гановерської границї, зробило в цїлій околици велике вражінє. Недалеко так званого "Великого сьвятого моря", яке утворило ся, як каже лєґенда, через западненє якогось монастира, дав ся нечайно чути великий підземний гук. З кількох висше поставлених лук і піль почала випливати вода, спричиняючи малий залив, який однак зник слїдуючого дня. Там, де стояла вода, земля запала ся на 30 до 40 метрів глубоко і обводу 500 метрів. Зі стїн утвореної в той спосіб пропасти спливають густими струями маси води, які мають великий процент сїрки; ся вода зникає в земли, що є доказом, що під пропастию мусять находити ся ще підземні ґанки і льохи, в які може спливати вода. Цїлій околици грозить повінь і мешканцї є змушені ставляти греблї. Подібні вісти надходять і з сусїдних місцевостий. Причини сего явища ще не є вияснені. Догадують ся, що води, в яких містить ся луг, змягчили тверді поклади вугля і вуголь з водою всякає в землю, викликуючи западанє землї.
Похорон бл. п. Андрія Франка відбув ся нинї в полудне з дому суму на личаківське кладовище. На місце вічного супокою провели покійного крім опечаленої сімї, чета „Соколів“ з прапором та українське громадянство. Над могилою, якій місце визначив львівський магістрат аж в самім кутї цвинтаря, промовив гр. прав. парох львівський о. Дігон та голова "Сокола Батька" І. Боберський.
