Краєва рада шкільна видала недавно "Справозданє про стан середних шкіл галицких в шкільнім роцї 1890/91". Більшу часть сего справозданя занимають поодинокі розпорядженя краєвої ради шкільної до всїх середних шкіл як під взглядом адміністраційним так і науковим — та статистичні дати зі стану галицких шкіл середних.
На передї же сего спеціяльного cпpaвозданя помістила краєва рада шкільна свої загальні замітки про шкільництво в середних школах, а то про учителїв, систему наукову, вплив дому родинного та суспільности на шкільництво — і про рускі школи середні.
Сі замітки ради шкільної про рускі школи середні, с. є. про pycкy ґімназію і про рівнорядні кляси в Перемишли, наводимо тут дослівно:
"Всї повисші замітки відносять ся також і до рускої ґімназії у Львові, до руских кляс рівнорядних в Перемишли і до науки руского язика в инших ґімназіях всхідної части краю. Однак тут заходять ще й деякі спеціяльні взгляди, котрі годить ся на сїм місци зазначити.
"Значне число рускої молодежи в середних школах, основанє і постепенне розширенє середних шкіл з викладовим язиком руским вкладає на шкільну раду трудний і великій обовязок, котрий она дуже добре розуміє. Розходить ся тут о дві річи, щоби сі рускі школи поставити і удержати на тій самій що і прочі школи науковій уровени, та щоби віддаляючи від них всякі шкідні стремленя, заховати им их щирий характер рускій.
"Длятого старає ся рада шкільна передовсїм о се, щоби в школах, де громаднїйша молодїж руска учили лиш такі професори, що хотять сторожити чистоти руского язика а знаючи єго поправно, можуть розвивати і образувати дальше сей язик в єго самостійности.
"На помочи тих учителїв опирає ся рада шкільна при виготовленю руских книжок шкільних. Сі книжки мають двояку вагу, бо коли наукова література руска ще не розвинула ся, шкільні книжки причиняють ся найбільше до виобразованя літературного язика, наукової термінольоґії і суть найуспішнїйшим средством против проб споганеня язика. Рівнорядно з трудом над польскими книжками, підняла ся рада шкільна при помочи окремої комісії фахової, зложеної з професорів Русинів, систематичної ревізії всїх руских книжок вже истнуючих та доповнити великі а прикрі недостачі на тім поли. Минувшого року випечатано шість таких книжок, а в слїдуючих роках появлять ся прочі. Позаяк cі книжки не можуть числити на великій покуп видає их краєвий видїл коштам фонду, якій сойм признає що року на тую цїль.
"Книжки виготовлені учителями Русинами в щирім дусї рускім і згідно з правдою историчною, именно книжки до науки исторії і літератури, повинні також подати рускій молодежи успішне оружє против софістичних теорій, які накидають ся из внї рускій суспільности а ворогують против єї самостійности. Нема в них нїякої політики, а крім того повинні познакомити руску молодїж у всїм, що відносять ся до другої народности, заселяючої той самий край, з другої же сторони нові польски книжки на відворот виповняють ту саму задачу супротив Русинів.
"Ще одна небезпечність грозить руским школам: покуса до надто поблажливої клясифікації, якій наказують взгляди, щоби виказати як найбільше число учеників, але она шкідна для рускої молодежи, бо обнижає уровевь єї науки і нищить єї успіхи. Сю неумістність, де-небудь она появить ся, старає ся рада шкільна, так само як в школах польских, скоро вкоротити.
"Ведучи в сей спосіб рускі школи з рішучостію і свідомостію цїли, бачить рада шкільна, що язик і література руска розвиває ся, число образованих професорів звільна більшає, що розширянє шкіл середних з викладовим язиком руским було би можливе, єсли би лиш переводилось постепенно після сил і средств, і що під тими условіями єсть оно заборолом против тенденцій шкідних як для держави так і краю."
Наші уваги до сих заміток краєвої ради шкільної подамо другим разом, тепер же наведемо з дальшого справозданя лиш се, що відносить ся до руских шкіл середних.
В ґімназії в Перемишли отворено попри истнуючі вже дві перші кляси пapaлельні з язиком викладовим руским в р. 1891 клясу третю, а в сїм роцї шкільнім четверту клясу. В наслїдок того побільшено сего року етат учителїв в перемискій ґімназії о три сили учительскі.
В комісії науковій при крєвій радї шкільній були отсі Русини: о. Василь Ильницкій яко член, а яко експерти в комісіях для науки реліґії о. Алексїй Тороньскій; для фільольоґії клясичної Алекс. Борковскій і Гр. Цеглиньскій; для язика нїмецкого д-р Ом. Калитовскій; для язика руского д-р Ом. Огоновскій, Юл. Романчук і К. Лучаковскій; для ґеоґрафії Aн. Вахнянин; для исторії д-р Юл. Целевич; для математики і фізики д-р Ом. Савицкій; для наук природних Юл. Недвецкій і Мих. Поляньскій; для педаґоґії і дидактики д-р Дан. Людкевич.
Що-до науки язика руского подана така дїяльність комісії наукової: "Щоби усунути недостачі в науцї руского язика, які виходять або з браку доброго пляну або відповідних книжок, скликано анкету, в склад котрої війшли: д-р Ом. Огоновскій, Иван Левицкій, краєвий инспектор, о. Вас. Ильницкій і кількох професорів рускої ґімназії та львівскої семинарії учительскої мужескої. Під проводом віцепрезидента збирала ся анкета кілька разів, застановляла ся всесторонно над справою реформи науки язика, а результати єї нарад, затверджені радою шкільною, дадуть зібрати ся в отсих точках:
а) Ухвалено плян або радше указки до подаваня науки язика руского для ґімназії рускої, нїмецкої у Львові і для рівнорядних кляс в Перемишли, бо в тих заведенях подає ся pycкiй язик яко предмет обовязковий, та
б) подібний плян для ужитку ґімназій у всхідній части краю, в котрих наука руского язика має характер предмету взглядно обовязкового. Реформа опираєсь головно на тім, що на V-ту клясу призначає ся взірцї поезії і прози у виїмках з рускої літератури а в переводах з ґеніяльних творів европейскої літератури, на VІ клясу памятники старинні язика руского, на клясу VII і VIII літературу народну і нову літературу руску. З оповіщенєм сих плянів мусїла рада шкільна здержати ся, доки не видадуть ся відповідні книжки, а именно книжки на V-ту клясу.
в) Оповіщено плян науки язика руского для ґімназій в західній Галичині, в котрих незначна часть молодежи рускої і деяка часть молодежи польскої учать ся руского язика яко предмету надобовязкового.
г) Оповіщено плян науки граматики язика руского і в нїм містить ся точний розклад матеріялу на поодинокі кляси.
д) Ухвалено близші указки до ревізії "Читанок" для низших кляс і "Виписів" для висших кляс як то до их змісту так і укладу. Читанка на I клясу вже вийшла, виписи з літератури народної проф. Барвіньского в рукописи апробовано, а робота над иншими книжками веде ся."
При згадцї що-до науки нїмецкого язика єсть така замітка: Перші три томи "Вправ нїмецких" д-ра Германа і д-ра Петеленца примінив вже д-р Ом. Калитовскій також до ужитку шкіл середних з руским язиком викладовим а тепер сей сам професор занимає ся виготовленєм четвертого тому і підручників до науки нїмецкого язика для шкіл народних до ужитку в руских школах".
Статистичні дати, подані в справозданю, відносять ся до лїт шкільних 1889/90/91. В двох лиш рубриках розрізнено також і рускі кляси рівнорядні в Перемишли, в инших же подано загально дати ґімназії перемискої, тож можемо навести лиш окремі дати що до рускої ґімназії у Львові.
Учеників в школах середних було на початку шкільного 1890/1 року 13.711, а в 1891/2 р. 14.004 (з того числа припадає на школи реальні 1069 і 1178) — в рускій ґімназії у Львові було 451 і 462. В порівнаню до загального числа в тих обох лїт показує ся приріст в школах реальних. В руских клясах рівнорядних в Перемишли було на початку року шк. 1890/91, в I-ій кл. 61, в II-ій 44 а в ІІІ-ій 52. в poцї шк. 1891/92 було в І-ій 64, в ІІ-ій 47, в III-ій 42, в IV-ій 37 — разом 190 учеників.
Результат испитів зрілости так представляє ся: в 1889/90 р. приступило до испиту 842 а признано зрілими 681, репробовано 161 учеників; в 1890/91 р. приступало 873, признано зрілими 687, репробовано 187; — в рускій ґімназії у Львові представляють ся сї дати так: в 1889/90 р. 60, 49 а 11 а в 1890/91 р. 51, 34 і 17.
Результат клясифікації так представляє ся в рускій ґімназії у Львові: з кінцем року шк. 1889/90 було 397 публичних а 3 приватних учеників; добрий поступ одержало: 353 публичних a 2 приватних; злий поступ 42 публ. а 1 прив.; 2 учеників не клясифіковано; — в 1890/91 р. на 403 учеників було 399 публ. а 4 прав. і добрий поступ одержало: 332 публ. а 4 прив.; злий поступ 65 учеників а 2 не клясифіковано.
До испиту вступного до 1-ої кляси зголосило ся в рускій ґімназії в 1889/90 роцї 77 учеників, з котрих 62 здало а 15 репробовано; — в 1890/91 р. на 62 зголосивших ся здало 47 і 15 репробовано.
Дати статистичні що-до реліґії і народности учеників в ґімназіях подаємо на paзї лиш в загальних числах. І так в р. 1889/90 було учеників: 2151 руского обряду, 7157 латиньского обряду а 2185 жидів, після народности же 2033 Русинів а 8928 Поляків. В 1890/91 р. було: 2204 руского обряду, 7063 латиньского, 2180 жидів, а після народности 2117 Русинів а 8858 Поляків.
На руску ґімназію у Львові видало правительство в 1891 р. 44.838 зр. (сам чинш за наєм виносив 9.625 зр. Оплати шкільної принесла руска ґімназія в 1890/91 роцї 4.560 зр., бо 108 учеників платило цїлу а 295 половину оплати. Стипендистів було в 1890/91 р. в рускій ґімназії 21 а побрали 2082 зр. 50 кр. На цїли наукові рускої ґімназії вплинуло в 1890/91 р. 838 зp. 90 кр., а то 312 зр. 90 кр. з вступних такс і 526 зр. зі щорічних датків учеників.
Вкінци згадати треба, що з 1 жовтня 1891 роцї було испитованих 34 суплєнтів, а з того числа один мав испит з фільольоґії клясичної яко головного предмету а язика руского і польского яко побічного — а один з язика руского яко предмету головного a фізики яко предмету побічного на школи реальні.
[Дѣло]
19.02.1892