Так зване "всенародне" віче відбуло ся при заповненій сали "Народного Дому" селянами і священиками під проводом крил. Павликова і мало характер бунтуючо-ворожій против народовцїв. Реферат політичний держав д-р Ив. Добряньскій. Священики і кілька збаламучених селян промавляли дуже пристрастно. Радикали явились на вічу і в их имени промовляв Будзиновскій против нашиx послів в такім самім дусї, що москвофіли. Значна часть зібраних на віче селян була обурена на аранжерів віча, бо сподївала ся чогось иншого.
Австрійска армія після розговорного язика дїлить ся в такій спосіб: на кожду тисячку вояків припадає Нїмцїв 290, Мадярів 170, Чехів і Моравцїв 140, Русинів 90, Поляків 80, Хорватів і Сербів 80, Румунів 60, Словаків 50, Словінцїв 80 і Италійцїв 10.
На "Народний Дім" в Коломиї жертвував о. Іосафат Кобриньскій з Мишина других 500 зр. і так цїлу суму, котру був обіцяв, до 1000 зр. а крім того зібрав ще на ту цїль від своєї родини 700 зр. О. Павлюк з Текучи доносить знов, що там стоїть по-над 100 метрів готового каміня на фундаменти а крім того має маґазин на 4 до 5000 метрів. Також має він вже обіцяних 600 фір до перевозу каміня. О. Кобриньскій обіцяв сам дати 200 фір а громади Мишин і оби Вербіжі по 50 фір. Камінь цоклевий, наріжники, підвіконницї, сходи, замовлені в надднїстряньских ломах каміня обтесані вже з грубого і лагодять ся до транспорту.
Oгнї. В ночи з 29 на 30 н. ст. сїчня повстав огонь в почтовім урядї в Новім Загірю. Огонь знищив будинки, де містила ся почта і стація зелїзнича. Згоріли також почтові мішки, де були грошеві посилки вартости більше як 30.000 зр.
Завчасу. З Крехович під Станіславовом доносять нам, що в послїдних днях прилетїло там пять бузьків і заглядало до гнїзд на стріхах. Они перебувають в очеретах над рікою Бистрицею.
Рідкій случай ретельности, як на наші часи, лучив ся тими днями на стації в Креховицях коло Долини. Робітник зелїзничій Роман Котурбач найшов в ночи дня 29 сїчня мішок почтовий з грішми, котрий з неуваги полишено на місци, де подорожні ходять. Леда хто міг єго забрати. Котурбач віддав сейчас мішок почтмайстрови.
Вистава азійска різних предметів, котрі зібрав кн. Павло Сапіга в Китаю, Японії, островах Ліюкію і и., буде отворена в пятницю дня 5 с. м. при ул. Третього мая ч. 2, а тревати-ме до 20 с. м. Дохід призначений на добродїйні цїли. Цїна вступу: в недїлї 20 кр., в понедїлок 1 зр., впрочім 40 кр. Дїти платять все половину.
Рідка крадїж. З Нижанкович пишуть: По инших громадах обкрадають каси громадскі, а у нас на велике наше зачудованє без виломаня дверей або вікон і без витриха украли з канцелярії уряду громадского — книгу ухвал ради громадскої.
Бузьки в зимі. З Хотїня під Калушем доносять: У нас в селї появило ся кілька штук бузьків, котрі мали прилетїти, як люде кажуть, ще днем перед Різдвом. До Нового Року було на дворі тепло, води не покривали ся ледом а земля снїгом, тож і бузьки поживу для себе знайти могли. Але що буде тепер, коли значно похолоднїло? В день не видно бузьків, бо летять за поживою, але вечером прилїтають до села і спочивають на дахах будинків. Рано видали люде, що бузьки на дахах дуже трясли ся. Навіть найстарші люде в селї не запамятали, щоби о тій порі видїв хто бузьків.
Часть маєтности Раранче на Буковинї а то фільварок Рокитна продав дотеперішний властитель Семен Баронч двом купцям: селянинови з Топоровець Костеви Дверничукови і еміґрантови з Россії Лейбі Зільберманови за суму 26.550 зр.
Вальтер Альбет Вуд винаходець машини до шитя, умер дня 15 н. ст. сїчня в державі Ню-Іорк в північній Америцї в 76 роцї житя. Вуд був відзначуваний всїми майже европейскими правительствами і між иншими був кавалєром лєґії і австрійского ордера Франц Іосифа.
Дрібні вісти. В Атинах помер Александер Ріцос Ранґабе, один з найвизначнїйших учених і поетів сучасної Греції в 70 роцї житя.
Поминальне богослуженє за упокій бл. п. Володимира Барвіньского, основателя і першого редактора "Дѣла", незабутного патріота-дїятеля, помершого 3 н. ст. лютого 1883 року, відбуло ся сегодня в церкви Преч. Василіянок при Стрийскій улици. Службу Божу при мельодійнім співі добірних сил хору питомцїв рускої семинарії духовної відправив о. Иван Чапельскій, а до панахиди станули ще оо. Евг. Гузар і Винярскій. Церков була заповнена почитателями покійного Володимира, родину представляв брат покійного посол Олександер Барвіньскій з цїлою своєю сїмьєю, видавництво "Дѣла" редактор Иван Белей, товариство "Народну Раду" заступник голови д-р Кость Левицкій і т. д. При трогаючім співі "вічная память!" — сердечний жаль стискав за серце і витискав сльози жалю за покійним Володимиром, згасшим в самім початку розцвіту мужескої сили, а однак полишившим по собі исторію ревної, щирої і широкої дїяльности.
