Українське громадянство гаряче підтримало акцію допомоги полоненим. Щодня приходять пачки з продуктами i одягом, щодня довідуємося про нові й нові грошеві жертви в користь полонених-українців, що складає їх i інтелігенція i робітники i селяни, як молодь, так i старші. Бо більшість із нас усвідомили собі, що допомога полоненим являється нашим святим обовязком.
До УЦК у Кракові надходять вістки про те, з якою радістю одержують пачки полонені. У багатьох з них в цю хвилину блищать сльози радості на очах. Вони зворушені тим, що на чужині, там, де здавалосьби, нема кому подбати про них, — знаходяться свої люди, що дружньою рукою підтримують їх i помагають їм. I найперше, що вони роблять — це розшукують в пачках тютюну, або цигарок, але, нажаль, не завсіди знаходять їх.
Курці, тай не тільки курці, зрозуміють їх розчарування.
Дбаючи про постачання таборів полонених харчами й одягом, a навіть літературою, ми не можемо забувати про таку необхідну для них річ, як куриво. Бо відомо кожному, що іноді цигарка приємніша за все інше. Отже, постараємося зробити цю приємність тим полоненим-українцям, які покищо ніяк не можуть відівчитися від курення. Але не є це така важка річ. Якщо кожний українець, який має можливість купувати цигарки або тютюн, складе хоч чверть своєї денної пайки на користь полонених-українців, то й тоді багато з них зможуть одержати цей скромний, але такий бажаний дарунок. До кожного УДК можна віддавати свій внесок цигарок або тютюну. Ми гадаємо, що в найближчому часі наше громадянство, включиться в цю збірку i полонені українці, завзяті курці щераз пересвідчаться в тому, що їх окружають опікою брати й приятелі.
