◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Допомоги для інвалідів. На основі урядового розпорядку, інваліди в Галичині одержують допомоги замість побираних рент від б. польської держави. Інваліди поділені на чотири групи, а саме: 1 група — інваліди, що під час світової війни були вояками німецької або австро-угорської армій; 2 група — інваліди, що були вояками російської армії: 3 група — інваліди б. польської держави та 4 група — інваліди сперед 1914 року та інваліди, що стратили найменше 35% здібності до праці в часі від 1918 р. до 31 серпня 1939. (До цієї четвертої групи зачислюються інваліди українських армій). Допомогу одержують теж жінки чи діти вбитих у тих війнах, або вдови чи сироти по інвалідах із цих чотирьох груп. Хто дотепер не зголосив права до ренти, повинен це негайно зробити, подаючи своє прізвище, дату народження, число останнього польського декрету та свою точну адресу до Відділу Праці — Львів, Блюменштрассе (давніше Мохнацького) 14/16 — Підвідділ Військових Заосмотрень.
З Лікарської Палати. Справи загального здоров'я на терені Дистрикту Галичина порядкує Уряд Дистрикту при помочі свого Відділу Здоров'я (Абтайлюнг Гезундгайтевезен). З ним співпрацює Лікарська Палата, інституція, що має суспільний характер. Хоч до сьогодні не поширено ще на Дистрикт Галичина приписів, що відносяться до конструкції Лікарських Палат у Генерал.-Губернаторстві, то Лікарська Палата у Львові вже працює. Вона перевела вже реєстрацію своїх членів, якими згідно з розпорядком з дня 28 лютого 1940 р. мусять бути всі лікарі, зубні лікарі, зубні техніки, фельчери, повитухи, а також (на основі розпорядку з дня 4 травня 1940 р.) аптекарі. В найближчому часі слід сподіватися заряджень, що накреслять повний план праці Лікарської Палати.
Порядок у трамваях. Львівські трамваї є звичайно переповнені до тої міри, що деякі з пасажирів стоять на ступнях, а то й чіпляються поруччя. Це явище є не тільки небезпечне для самих пасажирів, доказом чого нещасливі випадки, але й утруднює нормальний рух трамваїв. У багатьох випадках пошкоджено трамвайні вагони так, що вони тепер у ремонті, а це спричинює зменшення курсуючих трамваїв. Щоб цьому запобігти, заборонено пасажирам їхати на східцях та й взагалі переповнювати надміру трамвайні вагони. За цим стежить львівська поліція.
Соляний монополь у Галичині. У серпні 1941 р. Генеральна Дирекція Монополю взяла у своє управління верстати продукції солі на терені Галичини, а це копальню в Стебнику й Калуші й солянки в Дрогобичі, Болехові, Долині й Ляцьку. Большевики занедбали їх і зруйнували їхнє устаткування. При втечі нищили все свідомо, обстрілюючи апаратуру вогнем скорострілів. Державний Монополь мусів поконати чимало труднощів, заки наладнав якслід продукцію солі. За чотири місяці інтензивної праці під керівництвом фахівців, спроваджених з Райху, всюди шкоди направлено і наладнано заводи. Праця йде тепер нормально. Калуські потасові солі заспокоюють потреби хліборобства не лиш у Галичині, але й у інших Дистриктах. Содову сіль уживається до промислових потреб. Солі є досить, а монопольні склади заложені нею. Розподілом солі займається Центросоюз і Народна Торгівля, з якими монополь зв’язався концерном.