◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

B долїшно-австрійскім сoймі, котрий тепер відбуває наради, на порядку деннім засїданя з 12 н. ст. грудня, стояв проєкт нового додатку до податку консумційного до пива а то в користь громади Відня. Сей новий податок має ухвалитись в тій цїли, щоби піднести лихій стан фінансів Відня і щоби часть доходів з того податку ужити на прикрасу Відня, тим більше, що видатки віденьскої громади дуже збільшили ся наслїдком прилученя до неї передмість Відня. Сам податок дуже непопулярний у Відни і викликав велику опозицію антісемітів і христіяньских соціялістів, котрі визискали сю нагоду, щоби показати ся оборонцями біднїйших кляс населеня. В дебатї над тим предметом зайшли дуже драстичні сцени. Пос. Шнайдер домагав ся поставленя громади під курателю. А иншій антісеміт виступив против заступника маршалка, і закинув єму, що він не може безпартійно проводити нарадами, позаяк належить до ліберальної партії. Другій знов бесїдник з тої самої партії сказав, що антісемітам роблять закид, мов би они піддержували нарід, а се неправда. Тимчасом ґр. Кільмансеґ намістник Долїшної Австрії обіцяв Віденьцям, що они не будуть платити нїякого нового податку а то був лиш спосіб до осягненя справи розширеня Відня. З представленя віденьских ґазет виходить, що сей податок конечний для санації віденьских фінансів і що лиш зa-для тої справи скликано долїшно-австрійскій сойм.
Россійске міністерство скарбу внесло до сенату проєкт асекурації poбітників від нещастних пригод. Видатки на асекурацію мають покривати предприємцї. Робітники нездібні до роботи наслїдком нещастної пригоди дістануть повну пенсію, их вдови половину, а дїти до повнолїтности 15 або 20 прц.
При відповіди на желаня складані при вигодї срібного весїля цар спеціяльно казав подивувати болгарским еміґрантам Цанковови, Бендереви і иншим. З того нїмецка праса виключає, що се доказує, мов би в найвисших кругах россійских абсолютно не були за утриманєм мира. З другої же сторони Russische Correspondenz видавана в Бруксели пише, що в часї торжества ордеру св. Георгія цар сказав, що має непохитну надїю, що мир буде удержаний.
У Ватиканї відбуде ся тайна консисторія. Промова папи в порівнаню з причинами, які єї викликали, мала бути дуже поміркована. Папа мав говорити о подїях в часї послїдної гостини француских богомольцїв і о положеню папского престола. Заявленя ті були дуже важні. Відтак папа мав заименувати свого майордома Руфера Сцільлю і секретаря конґреґацій Сепіоччого кардиналами, опісля мав довершити пpeкoнізацію деяких архіепископів і епископів, а між ними епископа Козловского на могилівского митрополита. Дня 17 грудня відбуде ся публична консисторія, на котрій нові кардинали і вже давнїйше именований кардинал віденьскій архіепископ Ґруша дістануть червоні капелюхи.
Болгарске собраніє ухвалило аклямацією бувшому князеви Болгарії Александрови Батенберґови, тепер ґр. Гартенав досмертну пенсію, річно 50.000 франків. Ще поперед згадав о тім проєктї орґан австрійского міністерства справ заграничних Fremdenblatt і сказав, що ґр. Гартенав яко офіцир в активній службі австрійскій не може приняти такої пенсії, а се тим більше, позаяк сю справу піднесла софійска опозиція ворожа кн. Фердинандови. Але видно автор сеї дописи не мав добрих информацій, бо сам кн. Фердинанд опісля оголосив, що він особисто підпирає се внесенє. Дальше показує ся се також з самого засїданя собранія в Софії, на котрім приняли сю ухвалу. Внесенє принято через аклямацію серед ентузіястичних окликів в честь бувшого князя. Президент собранія Славков в своїй промові піднїс великі заслуги, котрі ґр. Гартенав віддав своїй батьківщинї при нагоді єї сполученя з Всхідною Румунією і в сербско-болгарскій війнї.
Флямандскій рух національний ширить ся чим раз більше в Бельґії а великим єго сторонником є теперішний бурмістр Брукселї. Флямандскі дневники доносять з великою радостію, що бельґійска королева виступає яко опікунка флямандского язика. Недавно она приїхала до національного театру флямандского в Бруксели на представленє. Директор привитав королеву в францускім язицї, яко урядовім, а на те королева відповіла в флямандскій мові і при тім звернула увагу, що Бельґійцї повинні плекати флямандскій язик, бо се давний язик народний Бельґії.