«Папа Франціск підтримав Трампа!» — це був, як вказує аналіз сервісу BuzzFeed, найклікабельніший заголовок під час кампанії в США. Але зачекайте, відколи ж то Папи Римські беруть участь в американських кампаніях?
Не беруть. Той заголовок був одним з багатьох фейків. Однак його клікнули на фейсбуці аж 960 тис. інтернавтів, а це на 100 тис. більше, ніж мала найклікабельніша правдива інформація у Washington Post (про корупцію Трампа). Згідно з BuzzFeed, це той момент, якого аналітики чекали роками. Висхідна крива популярності фейкових заголовків перетнула спадну криву популярності справжніх. На цих виборах вперше домінувала неправда.
Звідки беруться фейки? В найпростішому сценарії — з прагнення зиску, бо інтернет живе з показів реклами. Але доповідь звертає увагу на те, що на цих виборах фейкові заголовки мали здебільшого однозначно політичний зміст. Переважно «за Трампа». Це суґерує, що цього разу їх створювали вже не з прагнення зиску.
Марк Цукерберґ згадав про це на конференції Techonomy, твердячи, що «це божевільна ідея», а люди, які так кажуть, «не розуміють фейсбуку». Все ж Facebook і Google оголосили про початок боротьби з фейками — наразі сервіси, що їх поширюють, мають бути відрізані від платежів за рекламу.
Виникає питання: чому щойно тепер? Чому так довго Google і Facebook толерували це явище і його вплив на виборчі кампанії, наприклад в Польщі? Чи просто йдеться про те, що комісійні, які вони діставали за рекламу, були для них важливіші за блага демократії чи державного інтересу? І ще: чи відрізання від реклами стримає виборчі штаби від того, щоб вкидати фейкові новини, що оббріхують опонента?
Захисники технологічних корпорацій нехтують критикою, кажучи, що «телебачення також остерігалися». Це правда — остерігалися по черзі преси, радіомовлення, телеграфу і телебачення. І саме тому від самого початку ці медії підлягали жорсткому реґулюванню, що мало запобігати таким зловживанням.
Донині газета чи телебачення, свідомо пропаґуючи фальшиву інформацію, є за це відповідальними. На жаль, комерціалізація інтернету в 90-х роках збіглася з максимальною популярністю на Заході неоліберальної ідеології, за якою всяке реґулювання є злом. Тому донині на телебаченні брехати не можна — але в інтернеті вольниця вольна! Це мав відреґулювати ринок. Не відреґулював.
На щастя, ми вже маємо для цього назву: постправда. Престижний видавець словників Oxword Dictionaries визнав «постправду» словом 2016 року.
[див. також інформацію про це тут]
Wojciech Orliński
Witajcie w postprawdzie
Gazeta Wyborcza, 18.11.2016
Переклад О.Д.
18.11.2016