Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду трактує анексію Криму Росією як міжнародний збройний конфлікт.
Про це йдеться у звіті офісу прокурора МКС у Гаазі про дії щодо попереднього розслідування за підсумками 2016 року.
"Згідно з отриманими даними, ситуація на території Криму і Севастополя є рівнозначною з міжнародним збройним конфліктом між Україною та Російською Федерацією. Цей міжнародний конфлікт розпочався не пізніше 26 лютого, коли РФ залучила особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частинами території України без згоди уряду України", – ідеться у звіті.
При тім доконаність факту збройного конфлікту триватиме до того часу, скільки продовжуватиметься окупація Криму. "Право міжнародних збройних конфліктів надається до застосування і після 18 березня 2014 року в тій мірі, в якій ситуація на території Криму та Севастополя буде рівнозначною продовженню стану окупації. Встановлення факту правомірності початкової інтервенції, котра потягла за собою окупацію, не потребується. Для цілей Римського статуту збройний конфлікт може бути міжнародним за своєю суттю, якщо одна чи більше держав частково або повністю окуповують територію іншої держави, без стосунку до того, чи супроводжується окупація збройним опором", – зазначив офіс прокурора.
Наголосимо, що висновок щодо військового конфлікту міститься у розділі звіту "Контекст ситуації". Натомість у рубриці "Ймовірні злочини" йдеться про порушення прав людини та гуманітарні злочини (власне, про злочини проти людяності): щодо Криму – "утиски кримських татар", "вбивства і викрадення", "жорстке поводження", "арешти та судові процеси", "примусова військова служба"; щодо Донбасу – "вбивства", "руйнування громадських об'єктів", "утримування під вартою", "катування й жорстоке поводження" тощо. При цім у випадку зі злочинами, котрі офіс прокурора вбачає в подіях на Сході України, йдеться про те, що вони були скоєні обома сторонами конфлікту (зокрема, йдеться про невибіркове застосування артилерії; тортури над полоненими тощо).
Офіс прокурора повідомив про отримання біля 20 звернень із України щодо ймовірних злочинів, котрі були скоєні між 21 листопада 2013 року та 22 лютого 2014 року, а також 48 звернень про можливі злочини, скоєні після 20 лютого. Свої звернення щодо подій на Майдані та російської агресії надіслав і уряд України. Прокурор об'єднав звернення в одну справу "Ситуація в Україні" у рамках попереднього розслідування.
І, хоча позиція прокурора щодо Криму звучить чітко, то щодо подій у Східній Україні офіс прокурора зазначає: для того, щоб належно кваліфікувати злочини, слід установити, чи конкретні ймовірні злочини були скоєні в рамках міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту. Зокрема, канцелярія розглядає повідомлення про те, що РФ загалом здійснювала контроль над збройними угрупуваннями у Східній Україні "з метою встановлення, чи можна розглядати цей збройний конфлікт, котрий у інших випадках вважався би неміжнародним, як міжнародний конфлікт за своєю природою".
"Існування єдиного міжнародного конфлікту у Східній Україні потягло би за собою застосування статей Римського статуту, котрі мають стосунок до збройних конфліктів міжнародного характеру. При проведенні аналізу канцелярія прокурора має встановити, чи вказують наявні докази на підтримку російськими органами влади збройних угрупувань у формі постачання зброї, персоналу та фінансування, а також чи йшлося про загальне управління з їхнього боку або допомогу у плануванні дій збройних угрупувань", – ідеться у звіті.
Окрім того, канцелярія продовжує фактичний та правовий аналіз свідчень "з метою встановлення, чи існують достатні підстави вважати, що ймовірні злочини потрапляють під юрисдикцію суду".
Зокрема, щодо подій на Майдані між 30 листопада 2013 року та 20 лютого 2014 року офіс прокурора констатував, що, хоча акти насильства могли б трактуватися як "напади на представників мирного населення", однак отримана інформація не дозволяє встановити системність і широку поширеність цих нападів. Утім, восени 2016 року канцелярія прокурора отримала нову інформацію, й продовжує вивчати цей блок справи.
При аналізі справи канцелярія планує продовжити взаємодію з органами влади, представниками громадянського суспільства "та іншими відповідними зацікавленими особами, наприклад, Російською Федерацією".
15.11.2016