„ЗМІНА СИСТЕМИ, ЧИ ТІЛЬКИ ЗМІНА ОСІБ?" – ПИТАЄТЬСЯ "СЛОВО НАРОДОВЕ".
Акція деяких польських орґанізацій і деяких відломів польської преси, яку вони вели від довшого часу проти волинського воєводи Юзевського і яку в останніх днях особливо посилили, увінчалась успіхом: воєводу Юзевського забрали з Волині. Польська Телеґрафічна Аґенція принесла сьогодні вістку: волинського воєводу Юзевського перенесли на становище воєводи в Лодзі; на його місце приходить дотеперішній воєвода в Лодзі — Гауке-Новак.
З зітханням полекші стрінуло цю вістку львівське „Слово Народове” у замітці п. н. „Влада воєводи Юзевського на Волині скінчилася!”
„Вістку — читаємо в ній — про зміну на становищі воєводи в Луцьку прийме ціле польське громадянство Волині й Галичини і більшість польського громадянства у цілій Польщі зі справжніми радощами. Воєвода Юзевський майже 10 літ — з малою перервою — виконував свій уряд на Волині і не тільки підтримував, але з нічого будив до життя український націоналізм. Воєвода Юзевський протеґував волинські українські політичні орґанізації, переводив на спілку з мін. Понятовським пожвавлену парцеляцію більшої посілости між українських селян, серед яких розбуджував українське національне почуття".
„Слово Народове" стверджує, що діяльність воєводи Юзевського обєднала проти нього ціле польське громадянство Волині без ріжниці політичних поглядів та що він тримався на свому становищі тому, бо тішився довірям найвищих чинників. Щойно як він заанґажувався в акції, що противилася „повротові зрущоней людносьці Волиня до польскосьці", напір „опінії публічней" був такий сильний, що його перенесли до Лодзі.
У цій своїй радости „Слово Народове" трівожиться тільки одним: „чи ця зміна на Волині буде зміною системи, чи тільки осіб?”
Відхід воєводи Юзевського з Волині вважаємо такою політичною подією, що займемо до неї становище окремо, ширше. Однак відразу зазначимо з цілим притиском, що коли „ціле польське громадянство" прийняло той відхід «з радощами», то й ціле українське громадянство стрінуло його — без найменшого смутку. З цього одного видно, що справа не така проста, як здається польським ендекам. Очевидно, казати про те, що воєвода Юзевський „розбуджував з нічого український націоналізм на Волині” — можуть тільки такі анальфабети в українських справах, як пп. редактори зі „Слова Народового". Адже нпр. у 1922 році, коли бльок національних меншин на Волині здобув 100% мандатів, не було там ще п. Юзевського! І Петра Певного теж ніхто українським націоналістом не назве!
