Мирослава Іваник

Після 56 років поневірянь сьогодні, 28 жовтня 2016 року, до Львівського історичного музею повернулись портрети сина Богдана Хмельницького Тимоша та його дружини Розанди Лупул-Хмельницької. Диптих викрали з експозиції музею у лютому 1960 року за невідомих обставин. Як вже писав Z,  у вересні цього року портрет Розанди виставили на продаж на інтернет-аукціоні Violiti. З цього й почалося повернення портретів додому.

 

 

«У 1962 році ці предмети списали, і їх вважали безнадійно втраченими. І ось зараз вони повернулись. Нам це вдалось зробити завдяки активній підтримці Служби безпеки України. Власник картин згодом сам задзвонив до нас з пропозицією повернення картин. Передав він їх безкоштовно», — розповів під час офіційного повернення картин директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.

 

Для перевірки ориґінальності робіт до Кіровограда їздив зберігач фондів малярства Львівського історичного музею Сергій Богданов. Він і підтвердив, що віднайдені картиним справді належать фонду музею. 

 

Коли саме львів'яни зможуть побачити повернені портрети, наразі невідомо. Як повідомив директор музею, спершу їх віддадуть на реставрацію.

 

Директор Історичного музею Роман Чмелик та зберігач фондів малярства Сергій Богданов зустріли картини у Львові

 

«Твори 56 років "ходили по руках" і, за леґендою, яку розповів останній власник, були виявлені на горищі сільської хати в Олександрії. Можна собі уявити, в якому стані вони зберігались. Тому спершу їх треба законсервувати і відреставрувати. З ними працюватимуть наші реставратори. Згодом їх повернуть в експозицію на площі Ринок, 24 (звідки і були викрадені картини. — Z)», — розповів Роман Чмелик.

 

Зі слів Сергія Богданова, нині картини у поганому стані через зберігання в неналежних умовах. Експерт зазначає, що дошки, на яких намальовані портрети, деформувались і це спричинило руйнування усіх шарів картин. Де-не-де портрети почали осипатися.

 

Ще один виклик для працівників музею, окрім копіткої реставрації, — встановлення часу написання картин та авторства. Наразі вони достеменно невідомі. Експерти попередньо припускали, що портрети походять із XVІI століття і можуть бути шлюбними портретами пари. Були також припущення, що вони належать пензлю котрогось із учнів Рембрандта. Однак музейники наразі мають іншу думку.

 

«Це північна школа. Вони виконані в традиціях потретів XVІI століття, особливо, якщо глянути на тло, яке характерне для північної школи. Але за станом збереження робіт, характером живопису та технічними моментами можу сказати, що це може бути і ХІХ століття. Припускаю, що їх писали з графічного матеріалу: вони графічні і на них не дуже вимальовані риси обличчя, що передають характер, а це було типово для XVІI століття. Але стверджувати щось напевно можна буде тільки після аналізів ґрунтів, фарб тощо», — сказав у коментарі Z Сергій Богданов.

 

28.10.2016