У четвер у порядку денному Верховної Ради передбачений розгляд "Декларації пам'яті і солідарності", розробленої спільно парламентами України, Польщі та Литви.
Законодавчі органи мають розглянути цю заяву синхронно, протягом одного дня.
У середу проект цієї декларації дістав схвалення від двох парламентських комітетів польського Сейму – у справах стосунків із ЄС і з закордонних справ.
Як заявив у понеділок голова ВР Андрій Парубій на засіданні погоджувальної ради, декларація зачепить події, які відбулися на території трьох країн із початку Другої світової війни. "Власне, в цій заяві ми передбачаємо вказати, хто був винуватим цієї трагедії, яка сталася на наших землях – а винуватцями були Російська імперія, німецький нацизм, які розпочали Другу світову війну", – зазначив Парубій, згідно з повідомленням УНІАН.
"Для нас важливо, щоб напругу, яка виникла між Польщею та Україною влітку цього року, було знято, і щоб всі історичні інсинуації було відкинуто", – заявив голова ВР. На думку Парубія, "це буде досить унікальна річ, коли три парламенти одночасно дадуть не просто оцінку спільній історії, а й дадуть оцінку теперішнім діям російського імперіалізму".
На засіданні польських комітетів віце-маршалок Сейму Ришард Терлецький ("Право і справедливість") сказав, що ідея ухвали з'явилася у серпні "у зв'язку з певним напруженням, котре виникло у взаємних польсько-українських стосунках після ухвал Сейму і Сенату".
"Обидві сторони висловили бажання перейти понад тими фактами, котрі належать передусім до історії, і створення документу, котрий теж би стосувався історії, та водночас і сучасності, і був знаковим для наших майбутніх стосунків", – додав Терлецький.
Він зазначив, що на це наклався і вихід у прокат фільму "Волинь", який "з очевидних причин є для українців важким для перегляду".
Парламентар повідомив, що ініціатива декларації виходила з українського боку, проте польський Сейм активно заанґажувався до справи і запропонував чимало правок, з якими Верховна Рада погодилася. "Тож можна сказати, що це спільний польсько-український текст", – додав Ришард Терлецький.
У проекті заяви йдеться: вона покликана "віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх аґресорів, що намагались знищити нашу незалежність".
"Ми привертаємо увагу до того факту, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений поміж двома тоталітарними режимами – комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни, спричиненої аґресією Німеччини, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною і Радянським Союзом, a в 1940 році – совєтська окупація Литви, Латвії i Естонії. Наслідком цього стали масові репресії проти наших народів. Ті події призвели також до ухвалення у Ялті в 1945 році рішень, які розпочали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття", – йдеться у декларації.
Парламенти планують нагадати про те, що "кволість міжнародної реакції на ескалацію перед Другою світовою війною тоталітарних і шовіністичних ідеологій, відсутність належної реакції на порушення з боку аґресорів міжнародного права, а також політика поступок заохотили комуністичний і нацистський режими до аґресії, а в результаті – до розподілу Європи".
"Ми пам'ятаємо про боротьбу литовських, польських і українських національних сил антикомуністичного та антинацистського руху опору, які створили моральну основу для повернення незалежності наших держав. Ми віримо у необхідність активізації неупереджених історичних досліджень та необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах", – йдеться у декларації.
"Закликаємо народи всієї Європи пам'ятати про причини і наслідки Другої світової війни, а також докласти спільних зусиль з метою захисту безпеки і свободи", – підсумовується у проекті.
20.10.2016