12.10.1941

Львів, 12 жовтня.
З кожним днем відроджується культурне життя українського загалу у Львові. Установи і культурно-освітні товариства, що їх зліквідувала большевицька окупація, починають наново організувати свою діяльність. Поправді українські мистці за большевицького режиму були згуртовані в "Спілці Радянських Художників України''. На місці цієї комуністичної організації, по приході німецької армії, українські мистці покликали до життя справді українську мистецьку установу, Спілку Українських Образотворчих Мистців, яка має свій осідок при Марійській пл. ч. 9. Тут приміщені бюра Спілки, мистецькі майстерні виробництва та крамниця.
Вже з перших днів свого існування Спілка Українських Образотворчих Мистців наладнала виробництво в своїх чотирьох мистецьких майстернях: портретовій, декораційній, графічній та прикладного мистецтва, а крім того веде скульптурну фабрику. Мистецькі майстерні виробництва Спілки виготовляють портрети, герби, графічні і декораційні прикраси, вироби прикладного мистецтва, тощо. У скульптурній фабриці продукується для масового поширення погруддя українських вождів, письменників та діячів, а крім того дрібну різьбу. В майстернях Спілки виконано 18 великих пропагандивних карт східного фронту і деякі з них вже можна бачити на площах Львова. Ці карти і декілька пропагандивних плакатів, виконали члени Спілки на замовлення Відділу Пропаганди при Генерал-Губернаторстві, з яким Спілка Українських Образотворчих Мистців співпрацює у тісному порозумінні. Поправді продукція мистецьких майстерень мала дотепер може надто однородний характер — пропагандивний, що було подиктоване першими вимогами хвилини, та Спілка докладає всіх старань, щоби вдосконалити продукцію та надати їй питомий мистецький вираз.
Найважнішим завданням Спілки є творча мистецька праця, з якою буде зазнайомлювати громадянство, поширюючи серед нього мистецькі твори своїх членів. Все виробництво Спілки наладнане так, щоби створити мистцям матеріяльну базу для успішного ведення творчої праці, то значить дати по можності членам Спілки конкретні, творчі замовлення.
До сьогодні найбільше творчих замовлень одержали скульптори (около 30.000 крб.) на виготовлення цілої низки портретів — погрудь наших діячів і письменників, для масової продукції у скульптурній фабриці. Витрати на творчі замовлення для малярів покищо незначні.
Під теперішню хвилину Спілка Українських Образотворчих Мистців нараховує 45 членів і кандидатів. На Загальних Зборах, що відбулися дня 4 жовтня 1941 р. принято в дійсні члени Спілки Українських Образотворчих Мистців 24-ох мистців, по перевіренні їх мистецького стажу та політично-громадської діяльності. Решта мистців (21) залишається кандидатами, а їх остаточне прийняття у дійсні члени буде вирішене по першій виставці, яку Спілка зорганізує ще з кінцем цього року.
Новоприйняті члени С У. О. М. вибрали Управління з п'яти членів, до якого ввійшли: Осінчук Михайло — голова, д-р Іванець Іван — заступник, Луцик Степан — відповідальний секретар, Дмитренко Михайло — директор виробництва і Баляс Володимир — член Управління. Контрольну Комісію вибрано з двох членів: Турин Роцан і Малюца Антін.
Кромі цього, на загальних зборах Спілки Українських Образотворчих Мистців порушено справу улаштування в цьому році виставки у Львові та вирішено скликати окрему нараду мистців для ширшого обговорення цього питання.
Степан Луцик.

1938 дописи