Десятого квітня у всій Польщі відбувалися траурні церемонії. Поляки вшановували пам'ять загиблих три роки тому президента Леха Качинського і цілої плеяди політиків першого ешелону. Безглузда трагедія, нещасливий випадок, аварія президентського літака… Чи таки змова, теракт, замах на президента?
Оцінюючи «смоленську катастрофу», більшість польських політологів сходяться на думці, що ця подія за більш як 20 років існування Третьої польської республіки спровокувала чи не найвідчутніший злам в суспільній свідомості. Найчастіше такі національні трагедії сприяють об’єднанню суспільства, та у «смоленському випадку» все з точністю до навпаки: мало в якому питанні поляки є такими розділеними. І ця розділеність зростає з кожним роком.
Як засвідчують результати соціологічних досліджень, нині число поляків, котрі вважають «смоленську катастрофу» нещасним випадком, переважає над числом тих, котрі вірять у невипадковість аварії, у злочинну змову, терористичний акт, інспірований російськими спецслужбами. Але кількість прихильників конспірологічної теорії невпинно зростає. Так, ще рік тому їх налічувалося 21%, улітку минулого року — 26%, а нині — вже 31,7%. Це при тому, що кількість адептів нещасливого випадку залишається практично незмінною — приблизно 50 відсотків.
Праві польські видання пояснюють цю динаміку непрофесійністю, а то й злочинною недбалістю прокуратури, яка сприймає як щиру правду всі пояснення катастрофи, що їх надає російська сторона. «Три роки минуло з моменту катастрофи під Смоленськом, три роки брехні, яка перешкоджає розслідуванню, висміювання тих, хто насмілюються ставити під сумнів офіційну лінію уряду, і три роки самостійної боротьби членів родин жертв катастрофи», — пише часопис Uważam Rze.
Ліберальні видання пояснюють зростання прихильників конспірологічної теорії щодо «смоленської катастрофи» надмірною активністю баламутних і цинічних демагогів. «Безглуздо іґнорувати той факт, що за останні три роки нав’язливі політичні секти методично і без жодних моральних коливань прочищали людям мізки. В герці розуму з емоціями перемогли емоції. Ось чому чимраз більше поляків вірять у фантастичні теорії про вбивство, змову Туска й Путіна, вибухівку, гелій, вакуумні бомби, штучний туман та інші фантазії».
В цьому контексті доволі повчальною є динаміка зміни опінії американців про вбивство президента США Джона Ф. Кеннеді. Як зауважує британський соціолог Патрік Леман, у 1968 році опитування показали, що дві третини американців вірили в конспірологічне пояснення вбивства Кеннеді, а вже 1999 року ця частка зросла до 90 відсотків! З його слів, так відбувається тому, що людське мислення має тенденцію пов’язувати серйозні наслідки зі серйозними причинами — так, «щоб значущість події відповідала значущості причини».
У польському випадку всі соціологічні й психологічні причини відчутно посилюються партійно-політичним чинником. Мапу соціології «смоленської трагедії» можна дуже легко накласти на мапу політичних преференцій. І виявиться, що люди, які схильні вважати катастрофу за нещасливий випадок, — це переважно прихильники владної нині центристської Громадянської Платформи. Апологети змови й теракту — здебільшого стійкий електорат правоцентристського Права і Справедливості, а також правіших партій на кшталт Ліґи польських родин чи «Самооборони».
І саме цей факт є найприкрішим у всій цій історії, оскільки він дає привід для підозр, що «смоленську» розділеність суспільства не вдасться так просто усунути. Щобільше, її штучно роздмухуватимуть політики, які намагатимуться інструменталізувати цю тему у своїй передвиборчій боротьбі.
10.04.2013