Львів розробляє свою «Конституцію». Експерти й чиновники анонсують, що новий Статут міста стане документом, який революційно змінить стосунки влади і громади. «Z» зустрівся із в.о. начальника управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради та членом робочої групи з розробки «Статуту міста Львова» Юрієм Лукашевським, щоб поговорити про новели Статуту, що розробляється, проблемні моменти та як громаді долучитись до його створення.
- У Львові триває процес розробки статуту міста. Але місто має статут, за яким живе сьогодні. Чому виникла потреба його переписувати?
- Статут, яким зараз користується місто, був затверджений ще у 2002 році. Він формальний і не прикладний. Більшість пунктів — це просто калька з Закону України «Про місцеве самоврядування», без розкриття змісту та уточнень. Про що йде мова? Наприклад, у Статуті передбачено проведення громадських слухань, але процедури, як це має відбуватись, не розписано. Більше того, у цьому Статуті чомусь забули надати громадянам право самостійно ініціювати слухання. Пункт про місцеву ініціативу — взагалі нонсенс: треба зібрати 10 тисяч підписів, щоб питання винесли на порядок денний пленарного засідання сесії. Ці норми, мабуть, більше підкреслювали неготовність міської ради бути відкритою до мешканців. Був страх, що всі інструменти використовуватимуть лише як політичні, натомість у громадські ініціативи не вірили в принципі. Ці речі вже себе пережили і мають бути змінені.
У 2010 році був напрацьований новий Статут, але він так і не вступив у силу. Обласне управління юстиції відмовилось його реєструвати через формальності та різницю у баченні певних пунктів. Як на мене, це показувало ставлення держави до місцевого самоврядування, коли юстиція могла вказувати, що місто має писати у своєму статуті. Статут 2010 року не був такий поганий, над ним робоча група фахівців працювала практично два роки. Не секрет, що нині робоча група використовує його як основу, так само як і Типовий статут, рекомендований Асоціацією міст. Але при цьому ми не калькуємо його, а намагаємось покращити статті та враховуємо максимум думок та ідей.
Окрім цього, за останній час з'явилось багато інструментів прямої демократії, які б мали бути відображені у статуті. Цей рік у нас є дуже насиченим щодо запровадження нових механізмів роботи з громадськістю. Йдеться, зокрема, про електронні петиції, громадський бюджет і громадські ради при управліннях.
- Яке прикладне застосування може мати статут міста для львів'ян?
- Статут – це, по суті, широкий реґламент співпраці між мешканцями, депутатів та чиновників. Як на мене, він передусім важливий ґарантіями, які прописується для мешканців щодо участі у місцевому самоврядуванні.
Статут дієвий тоді, коли ним користуються. Тоді це живий і затребуваний документ. А для цього цей документ має бути зрозумілий — щоб учень 8–9-го класу міг відкрити, прочитати і зрозуміти, які він має права та обов'язки і як може впливати на владу.
Вперше у новому Статуті ми закладаємо не лише права, але і обов'язки львів'ян. Не йдеться про якісь зобов'язання, а радше про морально-етичні орієнтири. Наприклад, ми говоримо про те, що обов'язком кожного львів'янина є берегти місто, міську власність, екологію тощо. Будь-яке право породжує обов'язок, і це треба розуміти. І певний обов'язок можна отримати, лише якщо маєш певні права. Також хочемо відобразити в документі принципи сталого розвитку міста. Тобто, з одного боку, ми робимо прикладний документ, а з іншого — хочемо, аби львів'яни, відкриваючи Статут, бачили програмні речі, якими можна керуватись у ставленні до свого міста.
- Ви вже згадали, що у новий Статут закладаєте нові інструменти прямої демократії. Розкажіть про них докладнішне.
- Вони можуть бути закладені, бо наразі говоримо лише про проект нового Статуту. Вісімнадцятого серпня відбудеться п'яте засідання робочої групи, яка зараз працює над другим розділом Статуту. Тобто йдеться лише про 20% тексту, і остаточно казати, яким буде документ в цілому, передчасно.
Річ у тому, щоб дати відповідь на питання, як львів'янин може впливати на міську владу та на розвиток міста у міжвиборчий період: протягом п'яти років, коли триває каденція одних депутатів і міського голови. У період виборів усе зрозуміло: є те, що вже зроблено, є обіцянки, і виборець робить вибір. Статут мав би сказати, як часто і у якій формі влада має звітувати перед громадськістю, а також як громадськість може брати участь у прийнятті рішень владою.
Передусім у новому Статуті хочемо удосконалити процедуру проведення громадських слухань. Перший крок до цього ми вже зробили. Минулого місяця міська рада прийняла Тимчасове положення про громадські слухання. Документ, зокрема, дає можливість мешканцям самостійно ініціювати громадські слухання, визначає перелік питань, для яких проведення громадських слухань є обов'язковим, та процедуру розгляду отриманих на слуханнях пропозицій. У положенні детально прописано процедуру: від ініціювання громадських слухань і до можливості оскарження їхніх результатів. Положення розширило коло ініціаторів громадських слухань. Тепер це право також дістали жителі міста, одна десята депутатського складу ЛМР, а також громадські організації. Щоб ініціювати обговорення, потрібно заповнити спеціальну форму, зібрати 75 підписів львів'ян у спеціальний підписний лист та подати їх у Центр обслуговування мешканців. Секретаріат ради розгляне звернення і в п'ятиденний термін запланує проведення такого слухання. Хочемо протестувати процедуру до того, як її вписати у новий Статут. Адже краще випробувати наперед, аніж потім намагатись внести зміни, що є доволі складною процедурою.
Окрім цього, ми офіційно закладаємо у документ такий механізм, як електронні петиції. Це колективна ініціатива львів'ян щодо питань, які їх турбують: незаконні ринки, проблема паркування, сортування сміття тощо. Система працює з березня, Львів — одне з найбільш активних міст, і якщо відкинути політичні звернення, маємо дуже мудрі петиції щодо міських проблем. І це дуже добрий сиґнал для влади, що є важливим у місті.
Ще одне нововведення — громадський бюджет. Він стартує вже з 15 серпня. Його суть у тому, що львів'яни зможуть подавати ідеї щодо зміни інфраструктури міста за рахунок коштів, які передбачать у громадському бюджеті, а це орієнтовно 16 млн грн. на наступний рік. Ми прогнозуємо, що це збільшить розуміння львів'ян, як працює міська влада, і збільшить цінування робіт, які проводяться. Сподіваюсь, мешканці більше спілкуватимуться із сусідами про розвиток своєї вулиці та мікрорайону. Та спільно із міською владою втілюватимуть свої ідеї у життя.
У Статуті також прописано роботу громадських рад при управліннях міської ради. Це має бути місток між урядовцями і професійними середовищами. У громадську раду мали би входити люди, які репрезентують фахове середовище і мають там певне визнання. З цими людьми керівник управління міг би радитись і проговорювати свої ідеї. Ці середовища також могли би у форматі роботи громадської ради напряму доносити своє бачення розвитку галузі. Для нас дуже важливо, аби вони не були закриті, а навпаки, були відкриті для представників громадських організацій. У раді може бути від 5 членів. Єдина вимога — люди справді мають працювати у відповідній сфері. Наразі ради створені при управління транспорту і при архбудінспекції, але ще рано говорити про результати роботи.
- А хто працює нині над статутом і чи можливо ще долучитись до процесу? Врешті, чи потрібно долучатись львів'янам, чи це робота лише для фахівців?
- Долучатись можливо і потрібно. Очолює робочу групу секретар міської ради Анатолій Забарило. Заступником є експерт і колишній депутат міської ради Петро Соболь. Входять до робочої групи представники трьох ВНЗ, представники громадськості, зокрема громадянської мережі ОПОРА та КВУ, представники кожної депутатської фракції, представник юридичного управління та секретаріату ради.
На початку роботи ми прийняли принципове рішення, що усі наші кроки будуть максимально публічними. Коли затвердили структуру Статуту, одразу оприлюднили її. Місяць ми чекали на зауваження та пропозиції і тільки після цього почали наповнювати Статут. І так з кожним розділом. Погоджений текст ми оприлюднюємо на сайті міської ради. Кожен наш крок є на сайті депутатів Львівської міської ради, і все можна побачити на відповідній сторінці. Мешканці мають можливість в онлайн-режимі дивитись, як створюється документ. Кожен може подати зауваження та пропозиції, і їх винесуть на засідання робочої групи.
- Були вже зауваження та пропозиції?
- Поки що ні.
- Які основні складнощі з розробкою статуту є і коли він буде готовий до ухвалення?
- Можу зараз спрогнозувати, що до 6 жовтня — термін, який був визначений в ухвалі, — ми не вкладемося. Це позиція усіх членів робочої групи: не поспішати, а системно і добре працювати. У серпні ми працюємо лише над другим розділом. Швидше за все в першій половині наступного року вже матимемо увесь текст. Цей статут має добрі шанси використовуватись та прижитись у Львові, адже його приймуть депутати, каденція яких лише почалась. Відповідно депутати, які приймуть статут, зможуть наповнити його конкретним змістом і виконувати.
Розмовляла Мирослава ІВАНИК
03.08.2016