(Перед постановкою у Львівському державному театрі опери та балету)
В свято Івана Купала зустрічаються кріпаки — Лілея та Степан. Батьки їх погоджуються на весілля. Молоді щасливі, хоч і бідні. Надходить пан, він тількищо полював з хортами, тількищо виснажена загнана лань загинула від панського ножа. Пан приглядається до дівчат, йому сподобалася Лілея. Яке йому діло до щастя своїх кріпаків? Він наказує зв'язати Степана, а Лілею запровадити до покоїв свого палацу.
Минули роки. Стогне народ під ярмом панщини, плачуть по селах знеславлені паном дівчата. В ставках, річках та озерах знайшли свою смерть зганьблені панами покритки. Степанові викололи очі. Він з кобзою ходить по країні, про тяжку людську долю співає, до боротьби з панами закликає. Зганьблена Лілея зустрічає Степана. Помста люта проти пана кипить в її серці. Повстає народ, палить панський палац, вривається на чолі з Лілею та Степаном в панські покої. Мстить Лілея панові за гноблення над народом, за поневолену жінку, за Катерину, наймичок, за утоплених покриток, за свою честь.
Такий короткий зміст балету "Лілея" радянського композитора, заслуженого діяча мистецтв К. Ф. Данькевича за сценарієм і лібретто Всеволода Чаговця по мотивах творчості Тараса Григоровича Шевченка.
Музика К. Данькевича проникнута ліризмом шевченківських поезій і одночасно протестом та закликом до боротьби. Геніальному поетові "Кобзаря", пророкові "сім'ї вольної, нової" присвячує композитор свій твір.
Основним лейтмотивом балету є мотив "Лілеї", побудований на українській народній пісні "Ой, зійди, зійди зіронько та вечірняя". Композитор передає життя героїв балету — Лілеї та Степана, розкриває їх мрії, кохання, страждання і боротьбу, життя їх народу, який дав їм прекрасні полум'яні серця, волю і силу в боротьбі проти панської неволі, віру в свою майбутню перемогу.
Лілея — це прообраз революційної жінки, яка поруч з своїми братами, чоловіком, синами в дні Великої Жовтневої соціалістичної революції навіки завоювала собі рівноправність та свободу.
Відображення мотивів великого поета в творах композитора Данькевича та В. Чаговця на сцені Львівського державного театру опери та балету є справою дуже відповідальною. Колектив ретельно готується до постави. Постава балету доручена головному балетмейстру Євгенію Дмитровичу Вігілеву, робота якого над балетами "Дон Кіхот" і "Червоний мак" гідно оцінена львівським глядачем. Диригує досвідчений висококваліфікований диригент, художній керівник театру Микола Дмитрович Покровський. Ескізи костюмів та декорацій художники П. О. Злочевського. Помічник балетместра М. І. Трегубов.
О. Гринович
