Так рахує президент

Урядова коаліція, до якої входять Блок Петра Порошенка та партія «Народний фронт», готується поставити під контроль ще один орган влади — Центральну виборчу комісію. В президентському поданні, зареєстрованому у Верховній Раді минулого тижня, п'ятеро осіб репрезентують квоту БПП, а четверо — прямі чи опосередковані делеґати від «фронтовиків». Отже, дві політичні команди здобудуть у Центрвиборчкомі переконливу більшість і, ясна річ, зможуть претендувати на керівництво в головному електоральному відомстві держави.

Провладні партії знову зробили наголос на політичній квоті й вибирали номінантів за принципом лояльності та корпоративної поруки. Вже два роки в нас говорять про потребу професіоналізувати владні відомства, і насамперед про потребу якісно оновити структури, котрі мали би сторонитися будь-яких звинувачень у партійній заанґажованості, а перемагає перевірений часом та попередниками шлях. Цей шлях провадить політичними кулуарами — а на виході завершується або «підрахуйством» у стилі Ківалова, або «комірними книгами» на штиб Охендовського…

Спадок епохи Ющенка

Востаннє Центральна виборча комісія пережила кадрову реформацію в червні 2007 року. Тоді Верховна Рада застосувала процедуру цілковитого оновлення ЦВК, звільнивши увесь старий склад комісії і призначивши новий. Щоправда, внаслідок тих пертурбацій шестеро членів Центрвиборчкому залишилися при посадах — ідеться про Михайла Охендовського, Андрія Магеру, Жанну Усенко-Чорну, Броніслава Райковського, Олександра Чупахіна, Валерія Шелудька. Досвідчені чиновники забезпечили спадковість у діяльності ЦВК, а троє з них дістали керівні посади в ЦВК. І тут ми мусимо констатувати перший очевидний недолік у президентському поданні — в ньому нема жодного «старого» кандидата. Банкова кидає в бій нову команду, якій вже в липні належить «прийняти» вибори народних депутатів у чотирьох округах.

Ще трішки історії. Так склалося, що два останні цикли трансформацій ЦВК збігалися з позаплановими виборами. У грудні 2004 року Центральну виборчу комісію міняли під «третій тур» виборів, вигнавши звідти Сергія Ківалова та ще кількох одіозних «рахівників». У 2007 році Центрвиборчком піддали ротації через підготування до дочасних парламентських виборів, ініційованих Віктором Ющенком, — новий склад ЦВК був одним з елементів політичних домовленостей, які передували невигідним для прем'єр-міністра Віктора Януковича перегонам.

Проте 2014 рік, хоч і був багатим на дочасні вибори, став винятком із цієї тенденції. Політичний клас відмовився від ідеї змінити склад Центральної виборчої комісії, попри те що семирічний термін повноважень її членів вичерпався. Каденція 12 членів комісії завершувалася якраз у той період, коли мали бути оголошені результати президентських виборів. Головним завданням України було провести вибори будь-якою ціною, забезпечивши їхню леґітимність в очах української та світової спільноти. Врешті, ЦВК впоралася з місією професійно. Невдовзі новообраний президент Петро Порошенко нагородив голову комісії Михайла Охендовського державною відзнакою, а Центрвиборчком залишився працювати й на час парламентських виборів восени 2014 року — доти, поки не сформується нова Верховна Рада, з новими партіями й новими забаганками щодо персонального складу ЦВК.

Суспільна леґітимність Центральної виборчої комісії вичерпалася зовсім недавно, після оприлюднення документів з «комірної книги» Партії реґіонів, у якій одним з отримувачів «чорнових» гонорарів фіґурує особа на прізвище Охендовський. За лічені дні після спалаху скандалу президент України Петро Порошенко нарешті передав до Верховної Ради подання з переліком нових кандидатур для членства у Центральній виборчій комісії.

11 «друзів» виборів

Попередньо передбачалося, що Верховна Рада затвердить новий склад Центральної виборчої комісії на своєму засіданні у четвер, 16 червня. Одна з причин поквапитися з голосуванням — зближення депутатських вакацій, які можуть розтягнути «пересиджену» каденцію ЦВК ще на кілька місяців. Проте перспективи парламентського голосування на момент написання цього тексту залишалися не ясними. У Верховній Раді говорили про те, що постанову нема сенсу ставити на голосування, поки її не узгоджено у фракціях. Цікаво, що серед невдоволених опинилися й ті фракції, котрі — на відміну від багатьох інших — таки дістали своє представництво у президентському поданні.

Номінація від голови держави охоплює 11 кандидатур. П'ятеро попередньо були висунуті фракцією Блоку Петра Порошенка: чиновник з багаторічним стажем роботи у МВС Михайло Вербенський; екс-помічниця міністра юстиції Ольга Лотюк; експерт апарату ВР з виборчих питань Ольга Желтова; екс-помічниця Порошенка Світлана Кустова; чиновник з Адміністрації Президента Віталій Плукар. Усі п'ятеро — правники. Серед них варто виділити саме як спеціалістів із виборів пані Желтову, яка разом з Юрієм Ключковським розробляла закон про вибори народних депутатів, а також пані Кустову, яка щільно опікувалася виборчими процесами ще в штабі Віктора Ющенка та «Нашої України». Згідно з однією з версій, саме Світлану Кустову «просуватимуть» на керівну посаду в ЦВК.

Четверо кандидатур належать до сфери інтересів «Народного фронту». Одного претендента «Народний фронт» пропонував президентові офіційно — йдеться про викладача Києво-Могилянської академії Леонтія Шипілова. Ще троє вважаються близькими до команди Яценюка: Роман Греба (працював заступником міністрів-«фронтовиків» Ганни Онищенко та Лілії Гриневич); Олег Конопольський (один із засновників партії «Фронт змін», колись довірена особа Яценюка); Надія Синиця (екс-заступник міністра Остапа Семерака).

Один кандидат потрапив у проект постанови за квотою «Самопомочі» — це Євген Радченко, авторитетний спеціаліст у сфері провадження виборів, вихованець Комітету виборців України. Пан Радченко є, мабуть, єдиною особою у пропонованому списку, до якої не виникало жодних претензій.

Нарешті, ще одна номінація належить депутатській групі «Відродження»: Алла Басалаєва є суддею, а перед тим працювала у секретаріаті Центральної виборчої комісії.

Голова ЦВК після допиту в Антикорупційному бюро

Попри те, що частина висуванців має певний стосунок до виборчих питань, експерти наголошують, що влада керувалася у своїй децизії зовсім не критерієм компетентності в електоральних справах. «Я майже двадцять років займаюся питаннями виборів в Україні, виборчим законодавством, проте більшість кандидатур мені нічого не говорять, а серед озвучених претендентів можу відзначити єдиного Євгена Радченка, — каже в коментарі «Z» львівський експерт Роман Кошовий. — Про інших людей не візьмуся сказати, що вони є некомпетентними, але однозначно: ці кандидатури більше відповідають певним партійним уподобанням, аніж є фахівцями. Проблемою старих складів ЦВК було те, що там виборче законодавство читало двоє–троє осіб, а решта були, перепрошую, філософами. Ми аналізували їхні документи, заяви, і дуже часто бачили, що їхні кроки не відповідають духу виборчого законодавства, але справді слідують волі певної політичної сили».

Ще одну посаду в ЦВК, дванадцяту, Петро Порошенко пропонує залишити вакантною. Вочевидь, як козир для проведення додаткових торгів.

Фронт змін ЦВК

Склад комісії є явно перекошеним у бік проурядових фракцій. Він порушує традицію попередніх років, коли Центрвиборчком намагалися формувати пропорційно до фракційного розподілу у ВР. Скажімо, у тому-таки 2007 році політичні сили, афілійовані з коаліцією Віктора Януковича, дістали 8 посад у ЦВК проти 7 посад для «помаранчевих» (зате «Нашій Україні» з БЮТом відійшли керівні посади в комісії). Такий підхід створював систему запобіжників у складі Центрвиборчкому і — то вже банальність — ґарантував успішне проходження постанови через Верховну Раду.

Наразі Банкова не має ґарантій, що пропоновані 11 членів ЦВК успішно подолають процедуру затвердження у сесійній залі. «Опозиційний блок», «Батьківщина» і Радикальна партія, залишившись без власних «рахівників», заявили про відмову голосувати за новий склад Центрвиборчкому. БЮТ вимагає від президента нового подання і просить долучити до нього Жанну Усенко-Чорну (до речі, «Опоблок» пропонує перепризначити Михайла Охендовського, який не все відробив, чи як?). Понад те, свої зауваження до президентського подання висловив навіть «Народний фронт».

Фракція Арсенія Яценюка взяла на себе відповідальність лише за одну кандидатуру — пана Шипілова. Про інших претендентів «фронтовики» кажуть, що тих не затвердила фракція. Зате НФ нагадує, що просив президента про призначення до Центрвиборчкому екс-міністра Кабміну Ганни Онищенко та нинішнього заступника голови ЦВК Андрія Магери. «Фракція "Народний фронт" вважає, що консультації, які провів президент з депутатськими фракціями, виявилися неефективними. Була врахована лише одна наша пропозиція — ні пана Магери, ні пані Онищенко в списках ми не побачили. На сьогодні по голосуванню за ЦВК у нас немає рішення», — заявив член фракції «Народного фронту» Леонід Ємець.

«Батьківщина» пропонувала залишити Усенко-Чорну, «Народний фронт» — Магеру

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив з цього приводу, що розгляд постанови про призначення членів ЦВК можуть відкласти. «На жаль, бачу, що політичні дискусії тривають, і без політичного узгодження буде безвідповідально це питання виносити», — зазначив спікер. Найгіршим варіантом, сказав Парубій, буде оказія, коли Верховна Рада, згідно з процедурою, спершу звільнить старих членів комісії — але нових призначити не зможе.

Спікер також поінформував, що має намір ставити на голосування кожну кандидатуру окремо. Зазначмо, він як голова парламенту матиме чи не вирішальний вплив на життєздатність цього подання. Очевидно, що розгляд усіх кандидатур поодинці, а не в пакеті, не відповідає інтересам президентської команди, адже в такому разі кілька претендентів «проваляться».

А так насправді, то виглядає, що і старий склад Центральної виборчої комісії поки що не муляє жодній політичній силі — ані тим, хто буцімто силкується провести ротації, ані тим, хто своїх кандидатур так чи так не дочекається. «Тимчасове» тягнеться з 2014 року і могло би тягнутися ще довше, аж до «постійного»…

КОМЕНТАР

Роман КОШОВИЙ:

Влада грається в піжмурки

- Відбір кандидатур відбувався кулуарно. Ані громадськість, ані експертні середовища не мали змоги обговорити це питання і вплинути на процес відбору. Хоча експертна спільнота неодноразово заявляла, що чинний нині склад ЦВК втратив повно важність іще два роки тому роки. Так, ми розуміли, що Україна перебувала у важкій ситуації, що відбувалося становлення державної влади, але після того було вдосталь часу, щоб сформувати комісію. Не можна таке важливе рішення вносити за тиждень до голосування, як це зробили тепер. Важливим елементом демократії є публічність і дотримання якісної процедури. Але, на жаль, вони й надалі граються у піжмурки. Не розумію, як вони вимагають від людей бути лояльними до влади. Люди не будуть лояльними до влади, поки не побачать, що в Україні діють правила і система є справедливою.